Путінський режим свідомо заганяє інші країни у дилему, в якій вибір стоїть між членством України у НАТО та збройною агресією і дестабілізацією. Протидіяти цьому можна, пропонуючи партнерам змістити кут зору і поставити себе на місце України, розповідає в інтерв’ю ZN.UA посол України у Берліні Андрій Мельник.
Сам дипломат регулярно займається такими «інтелектуальними вправами» із німецькими колегами, коли вони схильні розглядати опцію членства України в НАТО виключно під кутом зору потенційної провокації Росії і не хочуть «дражнити звіра».
«Для того, щоб переконати німців (прийняти Україну до НАТО – ред.), я їм прямо кажу, що суто теоретично, я повторюю: суто гіпотетично, існує опція відновлення ядерного потенціалу України. (…) Я пропоную їм змістити свій кут зору і стати на місце України: а що б робили вони на нашому місці, коли на кордонах концентрується настілька колосальна військова міць?», - говорить Мельник.
Після цього багато хто з німців починає задумуватися, аналізувати і трошки інакше дивитися на цю дилему. На фоні ядерної опції членство України в НАТО не видається таким «страшним».
«Я і надалі вважаю (підкреслюю, це моя особиста думка), що це чи не єдина дієва альтернатива, яка залишається у держави в разі, якщо всі інші легітимні варіанти гарантування власної безпеки, а саме таким і є членство в НАТО, будуть для неї закриті через банальний опортунізм. Якщо Україна залишиться сам на сам з такою величезною загрозою, яка сьогодні виходить із Кремля, тоді ми вправі приймати ті рішення, які, з нашої точки зору, видаються єдино можливими, щоби не допустити знищення нашої незалежності», - додає дипломат.
Посол наголошує: він проти залякування, адже всі добре розуміють політичну ціну можливого відновлення ядерного статусу. Однак теоретично така можливість дійсно є.
Будапештський меморандум був свавільно порушений Росією, а інші не запобігли цьому. Якщо виходити з точки зору міжнародного права, більшість юристів-міжнародників вважає, що Україна фактично може бути вільною від зобов’язань, взятих нею на себе у 1994 році. І хоча цей Меморандум формально не є міжнародним договором, але це – надважливий політичний документ, який так само передбачає і низку міжнародно-правових зобов’язань.
«Тому якщо продовжувати наш довірливий діалог із німцями саме у цій незвичній парадигмі, то я переконаний, що дуже швидко питання нашого вступу в НАТО не буде викликати у Берліні алергію, стільки негативних емоцій і абсолютно безпідставного страху, а розглядатиметься зовсім в іншій, прагматичній площині», - підсумовує посол.
Після відновлення Незалежності в Україні та світі фактично склався консенсус: на без'ядерному статусі наполягало міжнародне співтовариство, зокрема США, а в українському суспільстві були сильні нуклеофобні настрої на тлі «чорнобильського синдрому».
Леонід Кравчук неодноразово розповідав, що пульт управління ракетами з ядерними боєголовками контролювався Москвою, а Україна не мала коштів на обслуговування свого ядерного арсеналу. Прагнення України до без'ядерного статусу було закріплено в Декларації про державний суверенітет, яку Верховна Рада ухвалила 16 липня 1990 року.
Навіть перед загрозою повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Німеччина не тільки продовжує вперто відмовляти нашій країні в постачанні оборонної зброї, а й блокує отримання Києвом озброєння, вже купленого і оплаченого через відповідну структуру НАТО, заодно гальмуючи як надання Україні ПДЧ, так і її подальше зближення з Альянсом. Чи варто очікувати на зміну позиції Берліна з новим канцлером – Олафом Шольцем? Чи має німецька сторона пропозиції, як Україні захищатися від Росії без зброї та НАТОвської парасольки? Про це й не тільки ви дізнаєтеся з другої частини інтерв’ю посла України у ФРН Андрія Мельника – «Україна не дозволить нікому – ані ворогам, ані нашим партнерам – викручувати собі руки», яке взяла Тетяна Силіна.
Перша частина інтерв'ю – за посиланням.