Медійних депутатів партії влади регулярно інструктують, як і що треба казати в етері телеканалів. У розпорядженні редакції «Бабеля» опинилися етерні тези «слуг народу» за 17-18 грудня: у них пояснюється, як грозповідати про падіння рейтингу президента Володимира Зеленського та популярність спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова, голосування за кандидатури Сергія Шкарлета і проти Юрія Вітренка.
Підсумки року. У Донбасі «найдовше перемир'я», а економіка відновиться після пандемії
Відповідаючи на запитання про війну на сході України, депутатам пропонують робити акцент на «найдовший режим припинення вогню», що діє з 27 липня.
«Його не можна назвати стовідсотковим, але ситуація на більшості ділянок фронту в рази спокійніша. Люди в Донбасі кажуть, що вони згадали, що таке тиша. Це - здобуток президента », - наголошується в матеріалах.
У погіршенні економічної ситуації в країні депутатам пропонують звинувачувати пандемію коронавірусу, посилаючись на такі тези:
- Пандемію не можна порівнювати з жодною з криз, вона вдарила по всіх без винятку.
- Коронакриза стала кризою бізнесу. В усьому світі скоротилося споживання - навіть у Швеції, яка не запровадила локдаун навесні. Наприклад, спад в Україні в другому кварталі був на рівні мінус 11% ВВП, а в Швеції - мінус 8% ВВП. Це можна порівняти.
- У третьому кварталі цього року ми побачили дуже швидке відновлення економіки. Наступного року зможемо зупинити пандемію за допомогою вакцинації і побачити істотне відновлення економіки.
- В Україні економічні втрати менші, ніж в країнах Європи. Тому що у нас менш розвинена сервісна економіка і не було жорстких обмежень протягом тривалого часу. Наприклад, Велика Британія в другому кварталі цього року зафіксувала спад в рекордні мінус 20% ВВП.
«Слугам» також пропонується хвалити досягнення в сфері медицини: «Ефективність медицини зросла в рази. До нас вона лише скорочувалася, а лабораторна система була просто розгромлена» (згадувати про те, що скорочувались неефективні та відверто небезпечні лікарні небажано - ред.)
А у формуванні в українців негативних і панічних настроїв - звинувачувати «підконтрольні політичним опонентам ЗМІ». Підкреслюючи, що їхні прогнози виявилися помилковими, і Україна пройшла важкий 2020 рік без катастрофи.
Щодо спроб Конституційного суду України завалити антикорупційну систему країни, слід казати, що президент і парламент поступово відновлюють її нормальну роботу.
У планах на наступний рік варто відзначити прийняття законів про: всеукраїнський референдум, локалізацію, побутові відходи; проведення судової реформи та реформи КСУ ; встановлення чесного прожиткового рівня.
Виборцям «Слуги народу» слід нагадати, що партія «набрала найбільше мандатів» на місцевих виборах (не отримавши жодного мера великого обласного центру - ред.), А «Євросолідарність» і ОПЗЖ «перетворюються на регіональні партії з представництвом, яке має показовий географічний характер».
Соцопитування «Центру Разумкова». У чому секрет популярності спікера і «рейтинг президента може впасти, а потім вирости»
Коментаторам опитування «Центру Разумкова» пропонується нагадати про те, що Володимир Зеленський залишається лідером суспільних симпатій (за результатами опитування 42% українців назвали його розчаруванням року, політиком року президента вважають 20%).
А більший рівень довіри до спікера пояснюється тим, що він значно рідше за президента виступає з непростими пропозиціями і привертає менше суспільної уваги.
«Володимир Зеленський має здатність повертати довіру людей, якщо навіть вона частково втрачена. Ми бачили це багато разів упродовж року, коли рейтинг президента міг дещо впасти, а потім вирости», - йдеться в матеріалах. Там же прогнозується зліт рейтингу президента після закінчення пандемії.
Кадрові питання. Шкарлет і Лещенко - професіонали, а Вітренко потрібно розповісти про премію в «Нафтогазі»
Представникам монобільшості роз'яснили, як аргументувати призначення Романа Лещенка міністром аграрної політики, а Сергія Шкарлета - міністром освіти і науки. Окремо пояснюється голосування за кандидатуру Юрія Вітренка на посаду міністра енергетики.
- Роман Лещенко показав, що здатний працювати в цій сфері і вміє організовувати командну роботу. Суттєвих претензій до його діяльності ні у кого немає. Відновити міністерство потрібно для того, щоб якісно впроваджувати земельну реформу.
- Головна причина того, що не призначили Юрія Вітренка, - його боротьба за премію від «Нафтогазу» за участь в арбітражі проти «Газпрому» в Стокгольмі. Вітренко керував юридичною командою, яка представляла інтереси України, але питання про те, якою має бути винагорода, не можна вирішити одноголосно.
- Вітренко напередодні голосування не встиг зустрітися з усіма фракціями і групами, а зі «Слугою народу» йому вдалося провести «більш-менш предметну розмову» тільки в онлайнформаті, тому запитання залишилися. Можливо, до розгляду його кандидатури повернуться в січні.
- Дивно чути критику Вітренка з боку членів фракцій, які фактично належать олігархам - людей, які працюють на Петра Порошенка (ЄС) або Віктора Медведчука (ОПЗЖ). Вітренко працював в інтересах «Нафтогазу» і України, тому вдалося перемогти РФ і підписати вигідний контракт на транзит.
- Сергій Шкарлет показав, як планує працювати, поки був в.о. міністра. Як ректор, він працював за часів різних президентів, отримував від них нагороди. Дивно говорити, що, отримуючи ці нагороди, він став лояльним до цих людей або їхньої політики. Він відкидає всі звинувачення в плагіаті в його науковій роботі.
Майбутнє НАБУ і Артема Ситника
Ще однією важливою темою для обговорень на Банковій вважають майбутнє антикорупційних органів після скандального рішення Конституційного суду.
Представникам монобільшості пропонують казати, що роботі НАБУ нічого не загрожує - і бюро, і його директор Артем Ситник - продовжать працювати. Правових підстав його звільняти немає і бути не може.
А щоб уникнути повторення таких ситуацій у майбутньому, наступного року потрібно внести відповідні зміни до закону про НАБУ і якщо потрібно - в Конституцію.
«Топкорупціонери бояться цієї структури, і її діяльність потрібно підтримувати. Артем Ситник забезпечує інституційну незалежність НАБУ», - додається в матеріалі.
Смерть Кернеса і справа проти Чорновол
Також в тезах є «напуття» для депутатів, як говорити про смерть мера Харкова Геннадія Кернеса (шанобливо і захищаючи репутацію покійного від звинувачень в сепаратизмі) і справу колишньої депутатки Тетяни Чорновол, яку підозрюють в умисному вбивстві шестирічної давнини.
«Слугам» пропонують прояснити питання до обвинувального акту, зокрема, чи дійсно метою підпалу офісу «Партії регіонів» було «заподіяння смерті присутнім там людям» (під час пожежі загинув охоронець Володимир Захаров - ред.) і з якими «невстановленими особами» ексдепутатка домовлялася про підпал.
Докладніше про президентство Зеленського і те, на що глава держави має звернути увагу, якщо хоче увійти в історію, а не вляпатися, читайте в матеріалі Володимира Дубровського «Зеленський проти президента» у ZN.UA.