UA / RU
Підтримати ZN.ua

Дорожня карта G7 судової та антикорупційної реформ в Україні має відмінності, які раніше не зустрічалися в подібних документах

В ОП знали про неї ще в листопаді, однак не пояснили, чому досі документ не передали до Вищої ради правосуддя.

25 січня, в день народження президента, посли країн G7 опублікували дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні на сторінці в Twitter. Подивитися документ можна за посиланням. 

Незважаючи на традиційну занепокоєність дипломатичних представників провідних країн світу, документ має і відмінності, які раніше не зустрічалися в подібних документах.

По-перше, пропозиції викладено максимально лаконічним і доступним стилем, що не допускає подвійного тлумачення. По-друге, в кінці кожного пункту зазначений термін, рекомендований для виконання конкретних заходів. Наприклад, заходи щодо «реформування Вищої ради правосуддя як необхідної передумови для ефективної судової реформи, на думку представників  «Великої сімки», слід було б   провести в грудні 2020 року - лютому 2021 року.

Професійні спостерігачі і представники судової гілки влади моментально і з подивом помітили, що опублікований 25 січня 2021 року текст містить згадку термінів, які почалися ще в грудні минулого року.

На офіційному сайті і сторінці в фейсбук Вищої ради правосуддя оперативно з'явилася емоційна заява ВРП, з якої стало зрозумілим, що ВРП цей документ побачила вперше, дізнавшись про нього із засобів масової інформації в день публікації. Вища рада правосуддя також «звернувся до Міністерства закордонних справ України та до Кабінету Міністрів України з проханням повідомити, чи надсилали посли країн «Великої сімки» (G7) в Україні запропонований перелік пріоритетних заходів офіційним шляхом до Міністерства закордонних справ України і чи планується, в разі отримання їх по офіційних каналах, інформувати відповідні органи державної влади України, в тому числі Вищу раду правосуддя, про зазначені пропозиції».

26 січня 2021 року також було опубліковано коментар відповідального за розробку і проведення судової реформи в Офісі Президента України Андрія Смирнова, в якому він заявив про те, що про цей документ йому відомо з листопада, що він виступає «за широке фахове обговорення всіх пропозицій на Комісії з питань правової реформи при Президентові України з обов'язковим залученням до дискусії представників судової влади, антикорупційних органів та іншої професійної спільноти», а також про те, що кожен згаданий суб'єкт владних повноважень (ВРП, ВККСУ, ДСА, ВАКС, ВС, НАЗК, НАБУ) готовий до діалогу, наслідком якого стануть дійсно якісні перетворення в роботі цих органів ».  

В коментарі ніяк не пояснюється, чому з листопада, коли Смирнову стало відомо зміст документа, інформація про це не була передана до Вищої ради правосуддя - головного конституційного органу в системі органів судової влади. Також немає інформації про те, що копія цього документа була передана в Комісію з питань правової реформи для «широкого фахового обговорення», а також в органи, перераховані Андрієм Смирновим в коментарі. Коментар також не містить   інформації, які заходи із запропонованих почали здійснюватися.

Читайте також: Зеленський розповів, коли в Україні запрацює судова реформа

Нагадаємо, 27 жовтня КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.

9 грудня Венеціанська комісія опублікувала терміновий висновок про законодавчу ситуацію щодо механізмів протидії корупції відповідно до рішення Конституційного суду України. Наступного дня Венеціанка опублікувала другий терміновий висновок щодо реформи Конституційного суду. 

30 грудня набув чинності закон “Про запобігання корупції" щодо відновлення інституційного механізму запобігання корупції". Документ дозволив відновити повноцінну роботу НАЗК, яка фактично була заблокована рішенням КСУ. Зазначимо, що після голосування за цей закон у Верховній Раді НАЗК виділило три грубі помилки, які допустили його автори.

Можновладці, яким адресувалися поради та висновки Венеціанської комісії, зрозуміли їх кожен по своєму. Детальніше про те, що порадила Венеціанська комісія, читайте у статті Геннадія Друзенка Українські бешкетники та Венеційка”.