Після окупації українського півострова Крим 3 пригрозив, що розверне Росію від Європи, яка запровадила санкції, в бік Китаю. Але за два роки після цього "розвороту" стало очевидним, що Пекін "холоднокровно відшив" російського президента.
Про це на сторінках Die Welt пише оглядач Едуард Штайнер, підкреслюючи, що КНР не так і не проявила інтересу до інвестування в РФ. Цієї весни російський олігарх Леонід Міхельсон був оголошений найбагатшим завдяки доходам від угод з Китаєм. В грудні минулого року він продав китайській компанії Sinopec 10% найбільшої нафтохімічної компанії Росії "Сибур". За це він отримав 1,3 мільярда доларів.
Крім того, китайський фонд Шовкового шляху купив у мільярдера 9,9% акцій проекту "Ямал СПГ". Вочевидь, Кремль хотів би, щоб такі угоди, як ті що уклав Міхельсон, проводилися по всій країні. Але, на думку автора, через два роки можна точно сказати, що розворот до Китаю провалився остаточно.
І винна в цьому не Росія, яка з усіх сил намагалася переконати Пекін вкладати в неї більше грошей. Сам Китай виявився дуже непростим партнером.
"Росія дуже емоційно відреагувала на заяву про те, що ми будемо розвертатися на Схід. В Китаї ж реакція була стриманою і навіть прохолодною", - сказала відповідальний секретар Російсько-китайської палати по сприянню торгівлі технічною і інноваційною продукцією Ірина Сорокіна.
За два роки обсяг двосторонньої торгівлі між країнами впав на 28%. Це, щоправда, було обумовлено економічними проблемами як в Росії, так і в КНР. Однак, автор підкреслює, що інвестиції – "це зовсім інша справа". Але Москва їх так і не побачила навіть попри те, що зараз найбільш благо приємний момент для того, щоб вкладати гроші. Оскільки рубль ослаб, опустивши тим самим ціну робочої сили і нерухомості.
"Очевидно, що Росія не була в центрі уваги китайців. З 27 мільярдів доларів прямих інвестицій Китаю в країнах СНД в 2015 році на Росію припало лише 3,4 мільярди. В той час, як Казахстан отримав 23,6 мільярдів доларів", - підкреслив головний економіст Євразійського банку розвитку Ярослав Лисоволик.
Оглядач нагадує про угоду "Газпрому" з Китаєм про поставку газу на 400 мільярдів доларів. Однак експертів вона особливо не вразила навіть після самого підписання, оскільки для його виконання Росія повинна ще за власний рахунок побудувати ГТС в КНР.
За межами сировинного сектора Пекін не бачить підстав інвестувати в Росію. Він вважає логічним вкладати гроші або в індустріально розвинені країни, щоб переймати їхні технології, або в країни "Третього світу", які віддають свої ресурси і землі за безцінь і без спротиву.
"Росія не належить ні до першої групи країн, ні до другої", - підкреслює німецький оглядач.
Раніше видання Die Zeit писало, що Китай і Росія насправді конкуренти, а не союзники. З одного боку, РФ тепер йде на поступки,укладаючи вигідніші для китайської сторони угоди на поставки газу і підтримуючи "Шовковий шлях", до якого раніше ставилася холодно. З іншого боку, КНР не зацікавлена у тісній дружбі з Росією, тому що європейський ринок для неї більш пріоритетний.
Раніше видання The American Interest писало, що Китай не рятує Росію і наживається на її слабкості. Пекін вичікує, коли Москва заглибиться в економічні проблеми до такої міри, щоб вигідно скупити її енергетичні активи. Тим часом сам Китай вперше за кілька десятиліть переживає економічні проблеми і скорочення економічного зростання. Видання Financial Times писало, що економічний спад Китаю вплинув на його військовий бюджет. Лідер КНР Си Цзиньпін, який також очолює Центральну військову комісію комуністичної партії, пояснив, що через сповільнення економічного зростання Пекін не зможе збільшити військовий бюджет так, як планував ще в березні.