КОЖНОМУ ХОЧЕТЬСЯ ТРОХИ ПОГРІТИСЯ...

Поділитися
Вірити прогнозам погоди — це майже те саме, що приймати за чисту монету слова чиновників. Хоча різниця, нехай навіть і невеличка, усе-таки є...

Вірити прогнозам погоди — це майже те саме, що приймати за чисту монету слова чиновників. Хоча різниця, нехай навіть і невеличка, усе-таки є. Коли, приміром, синоптики стверджують, що зима неодмінно настане, то вона таки прийде. А якщо влада запевняє, що цього разу холоди не захоплять її зненацька, можна бути впевненим: усе буде з точністю до навпаки: чергові аврали у зв’язку зі зниженням температури й «опадами у вигляді снігу» неминучі. Багаторічні фенологічні спостереження гарантують це практично стовідсотково. Тож скепсис населення стосовно ритуальних заходів «щодо підготовки до осінньо-зимового сезону» цілком зрозумілий.

У Запоріжжі, приміром, ці заходи розробили на колегії обласного управління житлово- комунального господарства ще в квітні. Як заведено, розпорядженням голови облдержадміністрації визначено завдання райдержадміністраціям, органам місцевого самоврядування, підприємствам житлокомунгоспу. І що? Тільки в обласному центрі, житлофонд якого становить 9,4 млн. квадратних метрів (це без гуртожитків), необхідно було відремонтувати дахи в 7200 будинках. А виконано робіт менш як на третину. На більше забракло коштів. І хтозна де їх узяти. Адже на капітальний ремонт житла цього року потрібен 21 млн. грн., а можливості міського бюджету обмежені лише 2,9 млн. І коли вже у великому місті ситуація складається несприятлива, то про фінансово малопотужні населені пункти годі й говорити. На більшості об’єктів житлово-комунального господарства там, як то кажуть, і кіт не валявся.

Цього року за кошт обласного бюджету заплановано реконструкцію п’яти котельних. Але роботи практично не починалися. Інші 164 котельні комунальники мусять привести до належного стану власними силами. А їх немає. Тож роблять абияк лише те, що вимагає мізерних матеріальних витрат. Інакше не виходить, бо за підсумками першого півріччя 60 відсотків підприємств і дільниць, що надають запорожцям житлово-комунальні послуги, працювали збитково.

Мабуть, із тих міркувань, що безвихідних ситуацій не буває, власті пропонують комунальникам свій, цілком доступний рецепт дій, аби хоч якось поліпшити справи. Треба або тарифи підвищити, або собівартість знизити, або ж застосувати обидва засоби водночас. Спробували, але ефект, на жаль, не виправдав сподівань. З першого лютого тарифи на житлово-комунальні послуги в області істотно підвищили, що дозволило збільшити обсяг наданих за півріччя послуг без малого на 20 відсотків порівняно з аналогічним періодом минулого року. Проте на якості й обсязі послуг це не позначилося, оскільки в багатьох підприємств собівартість робіт однаково залишилася вищою від тарифів. І банальна теза «Економіка повинна бути ощадливою» у комунальників викликає ще більшу іронію, ніж у часи її появи.

Часом навіть складно зрозуміти, чого ж більше в такому підході — розвиненої роками апатії чи примітивно наплювательського ставлення? Приміром, чинні до початку цього року тарифи на теплову енергію в Новомиколаївському виробничому управлінні житлово-комунального господарства виходили з розрахунку роботи котелень на вугіллі. Хоча ще два роки тому їх перевели на дорожче дизельне паливо. У результаті нагромадилася 750-тисячна різниця у видатках, а борг постачальникам палива досяг мало не мільйона. Результат закономірний — із негативним балансом дебіторської та кредиторської заборгованості на 666 тис. грн. підприємство стало банкрутом. І приклад цей, на жаль, не з розряду прикрих непорозумінь. Адже аналогічна ситуація склалася ще принаймні в чотирьох населених пунктах області.

Враховуючи, що за станом на серпень область має менше 10 відсотків необхідного на зиму запасу вугілля і менше 5 — мазуту та пічного палива, то комунальникам не залишається нічого іншого, крім перейнятися оптимізмом із надією на щасливий випадок. Дивись, і цього разу до жовтня з підготовкою до зими як-небудь налагодиться. Як — це вже інше питання. І відповідь на нього давно вже всім відома, оскільки не раз була продемонстрована на практиці. Так, за останні три роки у зв’язку з будівництвом магістральних газопроводів в області перевели на природний газ п’ять котелень. Але це зовсім не свідчить про закінчення їх будівництва і здачі в експлуатацію за актом держкомісії. Норми та правила дотримано лише на двох із них, а решта не мають у своєму розпорядженні навіть необхідного комплекту устаткування. Але працюють. Правда, після дворічної експлуатації вже вийшли з ладу сім казанів. А там дивись, і решта зіпсується...

Хоча, як знати, можливо, з урахуванням нинішніх умов стиль роботи обрано найприйнятніший. Треба лише дочекатися, коли господарство остаточно зігнеться, а тоді ціною героїчних зусиль подолати кризу. Як свідчить досвід, для цього знаходяться і сили, і кошти.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі