Уродженець Лойги Денис Краснов упізнав Мішкіна-"Петрова" і на фотографіях з його паспорта, і на фото, поширених британською поліцією. За словами чоловіка, він вчився разом із Мішкіним, але той "старшим на два класи був". Краснов стверджує, що Олександр Мішкін добре вчився у школі "на чотири і п'ять", але закінчив навчальний заклад без медалі. У шкільні роки був діджеєм на сільській дискотеці, грав на гітарі "не публічно".
"Чула про жителя Лойги Олександра Мішкіна й інша його землячка на ім'я Марина Чобану. Втім, вона не змогла впізнати його по фотографії, пославшись на те, що давно залишила селище", - йдеться у матеріалі. Жінка стверджує, що вчилася з Мішкіним у десятому класі.
Ще один житель Лойги Микола Тулінов також впізнав на фото свого односельця Олександра Мішкіна. Інформацію про те, що Мішкін-"Петров" народився в Лойзі в 1979 журналістам підтвердило джерело, яке вивчило декілька баз даних РФ.
За даними петербурзького видання "Фонтанка", після закінчення школи до 2001 року чоловік служив строковиком у військовій розвідці в Мурманській області. Після закінчення служби вступив до Військово-медичної академії ім. С. М. Кірова в Санкт-Петербурзі, цей елітний вищий навчальний заклад готує, зокрема, військових лікарів для ВМС Росії.
Як повідомляють журналісти, під час навчання в академії на Мішкіна звернули увагу співробітники ГРУ. Навчання у ВМА триває шість років, вже у першій половині 2010-х він перебрався у Москву та змінив адресу реєстрації на будівлю на Хорошевському шосе, де розташовується штаб-квартира ГРУ.
Що стосується Євгена та Тетяни Мішкіної, вони зареєстрували шлюб у 1978 році в Лойзі, крім Олександра мають доньку Марію. Старші Мішкіни жодного відношення до військової справи не мають, працювали у сфері лісової промисловості. У середині 1990-х Мішкіни разом із донькою переїхали в селище Ломоватка Вологодської області Росії, Олександр залишився в Лойзі з бабусею, щоб закінчити школу.
63-річний Євген Мішкін працював директором "Ломоватского леспромхоза", володів частками в компаніях "Вологдалес" і "Древэксперт". 59-річна Тетяна Мішкіна щонайменше до 2007 року працювала в ТОВ "Ломоватка-лес", від коментарів журналістам вона відмовилася.
У середині 2000-х Олександр та Євген Мішкіни придбали квартиру в Мурманську, але за декілька років продали її. Тетяні Мішкіній належить квартира в Ломоватці. Виходячи з даних на сторінці жінки в російській соціальній мережі "Одноклассники", журналісти припустили, що у Олександра Мішкіна може бути донька.
Односелець Мішкіних Денис Краснов стверджує, що Олександр Мішкін, як і другий солсберійський отруйник Анатолій Чепіга ("Руслан Боширов"), має звання Героя Росії. Але журналістам не вдалося підтвердити цю інформацію.
Нагадаємо, раніше видання The Insider і група розслідувачів Bellingcat з'ясували справжнє ім'я особи, яка вдавала із себе "Руслана Боширова". Нею виявився офіцер військової розвідки, Герой Росії Анатолій Чепіга.
Окрім Великої Британії "Петров" і "Боширов" відвідували Швейцарію, Нідерланди (де були затримані) й низку інших країн, йдеться у розслідуванні Bellingcat. Ці та інші відомості, оприлюднені розслідувачами, підтверджують роботу "Олександра Петрова" і "Руслана Боширова" на ГРУ Росії.
5 вересня британські правоохоронці оприлюднили дані двох підозрюваних в отруєнні Скрипалів нервовопаралітичною речовиною "Новачок". ЗМІ цього ж вечора знайшли нападників, заявивши про те, що паспорти "Петрова" і "Боширова" справжні та відрізняються лише останньою цифрою.
Прем'єр-міністр Британії Тереза Мей наголосила на тому, що підозрювані є співробітниками російської розвідки, а замах на Скрипалів було схвалено вищим політичним керівництвом Росії.
5 березня в британському місті Солсбері із сильним отруєнням були шпиталізовані російський шпигун-перебіжчик Сергій Скрипаль і його донька Юлія. Отруєння Скрипалів набуло широкого розголосу, Росія традиційно відмовилася визнавати власну причетність до замаху, що призвело до масової висилки російських дипломатів з багатьох країн світу.
Детальніше про ситуацію довкола отруєння Сергія Скрипаля та висилку російських дипломатів після цього читайте в матеріалах Олександра Хари "Токсична Росія" і "Дипломатичний екзорцизм" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".