Зеленський хотів поступитися вимогам Трампа, але йому посміхнулася вдача – The New York Times

Заради отримання військової допомоги українська влада збиралися поступитися главі Білого дому Дональду Трампу і публічно оголосити про розслідування відносно його головного суперника по президентським виборам 2020 року Джо Байдена. Був початок вересня, і новий президент України Володимир Зеленський зіткнувся з важким вибором: або капітулювати перед вимогами президента Трампа і публічно оголосити про початок розслідування проти його політичних противників, або відмовитися і втратити таку необхідну військову допомогу, повідомляє The New York Times.

Два американські сенатори заявили Зеленському, що тільки Трамп міг розморозити цю допомогу. Якщо б гроші, майже 400 мільйонів доларів, не були розблоковані до кінця фіскального року, який наступав 30 вересня, то вони могли б бути втрачені повністю, зазначається в статті.
За словами видання, Київ взяв за правило не ставати на бік тієї чи іншої американської партії. Але військова допомога була життєво необхідною в "війні проти підтримуваних Росією сепаратистських сил" на сході.

Видання The New York Times звертає увагу на те, що до того часу оточення Зеленського вже було готове поступитися. Члени його команди збиралися піти на те, що здавалося неминучим, і виступити з публічним оголошенням про кримінальному переслідуванні суперників Трампа.

Невелика частина цього "внутрішнього спору" в Україні з'являлася в місцевих ЗМІ та Конгресі США, де був запущений процес імпічменту. Але матеріали видань з урядовими чиновниками, законодавцями та іншими особами, близькими до уряду Зеленського, розкрили нові подробиці про те, як високопоставлені українські чиновники в кінцевому підсумку вирішили погодитися на прохання президента Трампа, і "тільки по щасливою випадковості їм так і не довелося її виконувати".

Як повідомив виданню старший науковий співробітник Фонду демократичних ініціатив Петро Бурковський, тісно пов'язаний з українським урядом, помічники Зеленського виступали за те, щоб "підкоритися вимогам" Білого дому, незважаючи на ризик втратити підтримку обох американських партій в Конгресі. "Ставки були високі", - пояснив аналітик.

Напередодні на слуханнях в Конгресі посол США в ЄС Гордон Сондланд визнав, що адміністрація Трампа утримувала військову допомогу, щоб змусити Зеленського виступити з публічною заявою про початок двох розслідувань. Перше стосувалося колишнього американського віцепрезидента Джо Байдена, який домагався звільнення українського прокурора, який розслідував діяльність його сина. Друге повинне було довести, що Київ, а не Москва, втручався у вибори 2016 року заради обрання Хілларі Клінтон, стверджується в статті.

25 липня у телефонній розмові Зеленський запевнив Трампа, що його уряд займеться цими питаннями. Саме ці переговори потрапили до скаргу викривача, яка призвела до запуску процедури імпічменту, нагадує видання.

Але з політичної точки зору для Трампа було вигідніше публічну заяву Зеленського, яке викликало б сумніви щодо "російського втручання" і Байдена, якого глава Білого дому "вважав найголовнішою загрозою своєму переобранню". Цей виступ не тільки "опорочило" б колишнього віцепрезидента, але і підірвало б розслідування спецпрокурора Роберта Мюллера, переклавши частину провини за вплив на американські вибори на Київ.

В результаті старший помічник Зеленського Андрій Єрмак і спецпредставник США в Україні Курт Волкер почали сперечатися про формулювання в передбачуваному публічній заяві. Американський дипломат дійшов до того, що склав чернетку для українського президента, в якому згадувалися обидва розслідування, підкреслює видання.

Єрмак запропонував описати розслідування у заяві в "загальних рисах", щоб не викликати невдоволення демократів. Пізніше американські дипломати погодилися прибрати згадку українського втручання у вибори 2016 року.

Навіть коли Єрмак погоджував формулювання, було очевидно, що стоїть на кону. Хоча протягом кількох місяців ходили чутки про можливе замороження військової допомоги, до початку серпня побоювання українських властей підтвердилися.

Як зазначає видання, "торгівля" стала явною, коли у вересні до переговорів підключився Сондланд. У вересні він відверто пояснив Зеленському та Єрмаку, що вони навряд чи отримають американську допомогу, поки не виступлять з публічною заявою про розслідування.

За словами одного зі співрозмовників видання, майже всі провідні радники Зеленського закликали його виступити з заявою. Вони погоджувалися, що заради військової допомоги і дипломатичної підтримки США можна було ризикнути і встати на одну з сторін в американській політиці.

У підсумку, підкорившись прохання Білого дому, оточення Зеленського планувало, що президент виступить з заявою про розслідування 13 вересня в ефірі CNN. Але розгорнулися у Вашингтоні події "врятували" український уряд від якогось остаточного рішення, зазначає видання.

Повідомлення про призупинення військової допомоги просочилися в ЗМІ і викликали обурення Конгресу. За два дні до запланованого виступу Зеленського адміністрація Трампа розблокувала допомогу - і український президент спішно скасував інтерв'ю CNN.

У Києві досі сперечаються про те, чи витримав український президент випробування або здався. "Команда Зеленського була готова надати послугу в обмін на послугу. Вони були готові зробити це", - запевняє Бурковський.

Але, на думку екс-міністра закордонних справ України Павла Клімкіна, неможливо сказати, що в кінцевому підсумку міг би сказати Зеленський в інтерв'ю CNN. Адже на переговорах обговорювалося безліч версій заяви.

У будь-якому випадку, за словами чиновника, українська влада добре розуміли, що знаходиться на кону - допомога США в обмін на політичну послугу, хоча прихильники Трампа наполягали, що Києву не слід розглядати відносини двох країн в такому ключі. "Ми не ідіоти або, принаймні, не всі з нас ідіоти", - заявив Клімкін.

Нагадаємо,

31 жовтня Палата Представників проголосувала за процедуру імпічменту, визначивши порядок публічних слухань, допиту свідків, права й обов'язки учасників процесу.

В рамках процедури імпічменту Трампу перед законодавцями Палати представників Конгресу США вже дали свідчення близько 12 свідків.

Докладніше читайте в статті Олександра Хари "Імпічмент. Майже офіційно" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".