Зближення Китаю та Росії може посилити Захід — The Washington Post

Західний союз, який був створений на уламках Другої світової війни, започаткував період стабільності та спільного процвітання країн, якого не було з часів Римської імперії. Це посилило не лише Сполучені Штати та їхніх союзників, а й переможених суперників. Німеччина і Японія, зруйновані війною, стали «економічними і культурними титанами», пише The Washington Post.

Це партнерство було настільки вдалим, що покоління виросли, сприймаючи його, як належне. Глобальний порядок — це те, чого не вистачало в першій половині 20-го століття. Він став свого роду суспільною цінністю.

Однак ігнорування інфраструктури стабільності в останні роки стало епідемією. Ізоляціоністські, націоналістичні та підривні рухи спалахнули по всьому демократичному Заходу. Американці обрали президента Дональда Трампа, який скептично ставився до НАТО і вільної торгівлі. Британія проголосувала за вихід з Європейського Союзу. У Німеччині відновилися агресивні протести. Список можна продовжувати.

Приблизно через 75 років після створення західного альянсу лише двоє людей на Землі, здається, «змогли врятувати його від занепаду». Цікаво те, що ці дві людини і найбільше ненавидять альянс демократій. Історія може бути готова до іронічного повороту: президенти РФ та Китаю Владімір Путін і Сі Цзіньпін «невпинно йдуть на порятунок Заходу».

Путін і Сі, мабуть, думали, що їхня спільна заява на зимових Олімпійських іграх у Пекіні пролунає в епоху занепаду Заходу та США. Погрожуючи вторгненням, російський президент згуртував військові сили навколо України, а лідер Китаю посилив свою тиранію та розширив тиск на Тайвань.

Час покаже — але на перший погляд це великі прорахунки. Сі перетворив свою тріумфальну Олімпіаду на антиутопію. Те, що уйгурський спортсмен веде китайську команду на Ігри, а мільйон або більше уйгурів ув’язнені, залякані або поневолені, лише підкреслило цинізм уряду.

Тим часом колись різке економічне зростання Китаю зараз сповільнюється. Суперечлива Олімпіада Сі – це вдала реклама для західного альянсу.

Сі — нетерплячий автократ, який прагне оголосити себе довічним правителем на основі перемоги над Заходом. Однак, його поспіх нагадав світу, що насправді означає наддержава Китай — і чому як альтернатива необхідний міцний альянс демократій.

Поки тривали Олімпійські ігри в Китаї, ізольований клептократ Путін стягував свої війська все ближче до кордону України. Загроза найбільших військових дій у Європі з 1945 року стала саме тим, що було потрібно, аби пробудити Захід від його «сну».

Завдяки Путіну, «розділені» члени НАТО раптом знову змогли об’єднатися. Німеччина, схоже, готова скоротити свою залежність від російського газу. Британія тим часом готова тиснути на награбовані статки, які російські олігархи заховали в Лондоні. Якщо Росія розпочне війну в Україні, це змусить Європу обирати сторону — і ніхто не хоче робити ставку на занепадаючу Росію.

Існує явище, відоме як «усвідомлені сновидіння», при якому людина, яка спить, усвідомлює, що їй сниться сон. Коли сон перетворюється на кошмар, це усвідомлення може принести величезне полегшення.

У певному сенсі альянс демократій впав у «глибокий сон». Те, що починалося як щаслива мрія про вічний мир наприкінці холодної війни, змінилося останніми роками на кошмар сталінських амбіцій у Росії та створення комуністичної імперії в Китаї. Але своїми ексцесами Путін і Сі лише посилюють Захід.

Є шлях вперед, який не піддається тиранії і не викликає глобальної війни: сильна, рішуча командна робота в інтересах свободи та верховенства права. Путін і Сі вважають, що Захід більше не має ні сили, ні бажання досягти цього. Але їхні агресивні дії насправді спрацювали на користь Заходу, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай та Росія зближуються, але не все так просто — FT

Пекін, що претендує на глобальне лідерство, потребує «кола друзів». Тому Китай, хоча і закликав відділити спорт від політики, разом із Росією використав зимові Олімпійські іграми-2022 не тільки для демонстрації міжнародного престижу, а й для того, щоб розірвати єдність американських союзників і продемонструвати існування спільноти країн, котрі поділяють китайський світогляд.

Про те, як Олімпіада-2022 в Пекіні стала продовженням американо-китайського протиборства, розмірковує Наталія Бутирська у статті «Не тільки Путін: Китай формує «коло друзів».