У вівторок, 31 грудня, Західний окружний суд Сеула видав ордер на затримання експрезидента Південної Кореї Юн Сок Йоля, пише Yonhap. За даними джерел видання, Управління з розслідування корупції серед високопосадовців (CIO) звинувачує його в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації заколоту і зловживанні владою.
Ордер на затримання видали після того, як Юн Сок Йоль проігнорував три виклики на допит. Найближчим часом співробітники CIO мають відвідати резиденцію колишнього президента Південної Кореї, аби затримати його. Ордер на затримання, як правило, діє протягом тижня. Після взяття Юна під варту CIO зобов'язане протягом 48 годин прийняти рішення запит на видачу ордера на арешт, аби потім відправити Юн Сок Йоля його під варту.
Вказано, що видаючи ордери, суд відхилив твердження Юна про те, що CIO не має юрисдикції у справах про повстання, тому, мовляв, запит на видачу ордера був незаконним. Суд також відхилив твердження експрезидента Південної Кореї про те, що він не може бути присутнім на допитах, оскільки не було вжито заходів щодо його особистої безпеки та охорони як голови держави.
Однак, зазначили в Yonhap, залишається незрозумілим, чи може СІО затримати Юна, оскільки Служба безпеки президента заблокувала доступ слідчих як до президентського офісного комплексу, так і до офіційної резиденції. При цьому в службі послалися на міркування військової безпеки.
Незабаром після того, як суд видав ордер на затримання, Служба безпеки президента заявила, що вживатиме заходів для виконання ордера відповідно до закону. І хоча Юн Сок Йоль має президентський імунітет від кримінального переслідування, за законом цей привілей не поширюється на звинувачення у заколоті або державній зраді.
Команда захисту Юна стверджує, що CIO не має законних повноважень розслідувати заколот. Своєю чергою голова CIO О Донг Вон заявив, що, на відміну від ордерів на обшук, виданий судом ордер на затримання або арешт не може законно скасувати, навіть президент.
Політична напруга в Сеулі зростає. Імпічмент президенту, гострі конфлікти між партіями та внутрішньополітична невизначеність можуть підштовхнути Південну Корею до перегляду зовнішньої політики. Чи означатиме це втрату Києвом підтримки Сеула, чого так прагнуть у Пхеньяні й Москві?
На це питання в статті «Україна може втратити підтримку важливого партнера. Цьому зрадіють у КНДР» відповідає асоційована старша аналітикиня Центру «Нова Європа» Наталія Бутирська.