Україна може втратити підтримку важливого партнера. Цьому зрадіють у КНДР

Національна асамблея Республіки Корея з другої спроби проголосувала за імпічмент президенту Юн Сок Йолю після введення ним воєнного стану в ніч на 4 грудня. Сам воєнний стан було скасовано вже за шість годин після рішення парламенту, але наслідки його запровадження серйозно впливатимуть на внутрішньополітичні справи країни ще протягом тривалого часу.

Імпічмент проголосовано: що далі?

Президента Юна відсторонили від виконання обов’язків, а його функції виконує прем’єр-міністр, який отримав усі президентські повноваження згідно з Конституцією.

Тепер доля президента в руках Конституційного суду, який має 180 днів для винесення рішення про імпічмент. Перше засідання за цією справою було призначено на 16 грудня, та, як заявлено, «розглядатиметься як найбільш пріоритетне та позачергове». Рішення мають підтримати шість із дев’яти суддів. Однак на сьогодні Конституційний суд недоукомплектований: три місця, які мають бути заповнені за квотою Національної асамблеї, залишаються вакантними через суперечки між провладною партією та опозицією. Традиційно кожна з партій призначала по одному кандидату, а третього визначали шляхом консенсусу. Але цього разу опозиційна партія прагнула провести два призначення на свою користь, і через це ситуація зайшла в глухий кут. Тож у нинішньому складі потрібно отримати одностайне рішення всіх шести суддів (щоправда, опозиційна Демократична партія «Тобуро» намагається підстрахуватись і пообіцяла призначити одного або двох суддів до кінця року), після чого імпічмент набере чинності. Далі протягом 60 днів мають відбутися президентські вибори. Проте якщо не вдасться отримати голоси шести суддів або Конституційний суд не знайде порушень закону з боку президента, то Юн повернеться до виконання своїх обов’язків.

Президент Південної Кореї Юн Сок Йоль, якому оголосили підозру в держзраді, не прийшов на допит

Очевидно, що саме на такий сценарій розраховує Юн Сок Йоль, який після голосування в парламенті наголосив, що «ніколи не здасться», та пообіцяв «нести на собі всю критику, підтримку та заохочення й робити все можливе для країни до останнього». Напередодні у своєму першому зверненні до народу від часу оголошення воєнного стану він виправдав свої дії захистом Конституції та пообіцяв боротися зі спробами змістити його з посади глави держави.

Боротьба за владу й тригери

Після цієї заяви 12 депутатів від керівної партії вирішили підтримати голосування за імпічмент. Президент відмовився від пропозиції лідерів партії щодо «впорядкованої дострокової відставки», яка передбачала обмеження його повноважень у державних і зовнішньополітичних справах на користь спільного управління прем’єр-міністра та партії «Сила народу». В такий спосіб лідери керівної партії прагнули втримати у своїх руках процес призначення й терміни проведення дострокових президентських виборів (опозиція назвала їхній план «антиконституційним продовженням заколоту»), щоб виграти час, поки поточні судові справи проти лідера опозиції Лі Чже Мьона наберуть чинності й він не зможе претендувати на президентське крісло.

Лі проходить через чотири судових процеси за пред’явленими йому кримінальними обвинуваченнями, включно з маніпуляціями на виборах, наданням неправдивої інформації, хабарництвом і корупцією. В листопаді суд виніс рішення за одним із них — порушення виборчого законодавства під час президентських виборів 2022 року — та засудив Лі Чже Мьона до одного року тюремного ув’язнення умовно. Наразі лідер опозиції оскаржує це рішення. Якщо ж він програє апеляцію, то буде позбавлений місця в парламенті та права балотуватися на посаду президента протягом наступних десяти років. У такий спосіб партія влади могла б позбутися серйозного конкурента на президентських виборах, який на сьогодні має високі шанси їх виграти.

Опозиція Південної Кореї знову подала пропозицію про імпічмент президента Юна

До речі, під час президентської кампанії 2022 року лідер опозиції програв Юн Сок Йолю лише 0,73%, і це стало причиною серйозного зіткнення між двома політичними таборами, особливо після парламентських виборів 2024 року, під час яких опозиційна партія отримала більшість.

Президент Юн стикнувся з блокуванням усіх його ініціатив (останньою краплею стало скорочення бюджетних витрат на наступний рік, запропонованих президентом), оголошенням імпічменту призначеним ним урядовцям, суддям та іншим високопосадовцям (за два з половиною роки нараховано 22 випадки). Але найбільшою проблемою для Юн Сок Йоля стали вимоги щодо розслідування справ його дружини, яку підозрюють у маніпулюванні акціями, отриманні в подарунок дорогої сумки, впливі на ухвалення кадрових рішень, академічному плагіаті. Президент неодноразово накладав вето на законопроєкт партії «Тобуро» про призначення спеціального прокурора.

Однак наполегливість, із якою опозиція вимагала розслідування проти першої леді, могла стати одним із головних чинників, через який у президента «здали нерви» й він вирішив покінчити з опонентами, оголосивши всеосяжну форму воєнного стану, включно із закриттям діяльності політичних партій, парламенту та ЗМІ, що суперечить Конституції. В ніч на 4 грудня, згідно з даними прокуратури, також було видано розпорядження про арешт 14 ключових персон, зокрема лідера опозиції Лі Чже Мьона, спікера парламенту У Вон Сіка та глави партії влади Хан Дон Хуна, в якого були напружені відносини з главою держави.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Командувач розвідки Південної Кореї та його попередник затримані

Політична напруга: приглушена, але не розв’язана

Рішення про імпічмент тимчасово усунуло політичну напругу, але не розв’язало глибокої кризи, що охопила країну.

По-перше, прагнення президента залишитися на посаді призвело до розколу всередині партії «Сила народу» між про-юнівською фракцією та іншою частиною партійців, які виступають проти цього рішення. Така позиція шкодить інтересам партії, що прагне відновити заплямований імідж, а також гальмує процес підготовки нового кандидата для можливих президентських виборів.

По-друге, в разі, якщо Юн Сок Йолю і вдасться втриматися при владі, опозиція знову  домагатиметься імпічменту та виводитиме людей на демонстрації, тим паче, що за результатами опитування, проведеного Realmeter, 73,6% респондентів підтримують імпічмент президента, тоді як 24% — проти. А це призведе до подальшого затягування політичної кризи в країні.

По-третє, опозиція висловила наміри притягнути до відповідальності прем’єр-міністра Хан Док Су через його участь у п’ятихвилинному засіданні уряду, що відбулося якраз перед початком оголошення воєнного стану. Це робить його позицію нестабільною. Крім того, тимчасовий статус керівництва держави дає можливість вирішувати лише поточні справи, переважно зосередившись на стабілізації політичної та економічної ситуації всередині країни, тоді як нагальні зовнішньополітичні та безпекові рішення буде відкладено.

По-четверте, ерозія двопартійного співробітництва відображає нинішню тенденцію південнокорейського політичного життя, що проілюструвала нездатність двох політичних таборів іти на компроміс і спричинила глибоку поляризацію суспільства, розділеного за партійними уподобаннями. З огляду на можливі дострокові президентські вибори, протистояння між ними лише наростатиме.

Ексміністр оборони Південної Кореї намагався вчинити самогубство у СІЗО

Нинішня ситуація в Південній Кореї не тільки підриває внутрішню стабільність, а й поставила на паузу зовнішньополітичну діяльність саме в той момент, коли до влади в США приходить президент Дональд Трамп і країні потрібно обстоювати свої економічні інтереси у відносинах зі США, а також вести інтенсивну дипломатію з новою адміністрацією провідного безпекового союзника на тлі загострення відносин із КНДР та поглиблення військової співпраці між Москвою та Пхеньяном.

Зовнішньополітична невизначеність

Натомість чинник Північної Кореї став інструментом взаємних звинувачень між президентом та опозицією. В той час, як Юн Сук Йоль своє рішення ввести воєнний стан обґрунтував, серед іншого, прагненням «викорінити пропівнічнокорейські сили та захистити вільний конституційний порядок», опозиція звинуватила його в провокуванні КНДР, аби створити привід для введення воєнного стану. Так, депутат від «Тобуро» з посиланням на отриману ним нібито від військових інформацію заявив, що інцидент із дроном, поміченим у небі над Пхеньяном під час розкидання антипівнічнокорейських листівок, був операцією військових РК, метою якої було створити обставини для введення воєнного стану в країні. Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає. Однак ця ситуація викриває слабку сторону південнокорейського політичного протистояння, за якою втрачається оцінка справжніх безпекових загроз на Корейському півострові, пов’язаних із залученням КНДР до участі у війні на боці РФ.

Північнокорейська преса зазначила вразливість суспільства РК та підкреслила кризу управління з боку «маріонеткового уряду Юн Сок Йоля». Політика президента Юна спричинила серйозне роздратування в КНДР, тож ці події певним чином їм на руку.

Якщо війська КНДР зайдуть в Україну, США вважатимуть це ескалацією ‒ Держдеп

Нинішня політична нестабільність, на жаль, ставить під питання двосторонню взаємодію між Києвом і Сеулом, насамперед у тому, що стосується спільної протидії російсько-північнокорейському співробітництву. По-перше, в найближчі місяці РК буде зосереджена на внутрішньополітичних процесах. По-друге, керівна й опозиційна партії мають протилежне бачення зовнішньополітичних пріоритетів.

Можливий прихід у президентське крісло представника опозиційної партії може серйозно повернути курс південнокорейської зовнішньої політики, спрямувавши його на покращення відносин із Москвою, Пхеньяном і Пекіном, а це поставить під питання підтримку України. Лідер партії та її представники виступають проти надання Україні зброї, порівнюючи це з безпосередньою участю у війні, й саме вони стали серйозним чинником стримування для президента Юна. Крім того, вони вважають, що саме необдумана політика Юн Сук Йоля призвела до погіршення відносин із РФ, а також підштовхнула Пхеньян до військового союзу з Москвою. Отже, Південна Корея поповнила список країн, де політична ситуація породжує багато невідомих в і без того важкопрогнозованому геополітичному середовищі планети.