Західні демократії об’єднуються проти Росії та Китаю — FT

У Вашингтоні, Пекіні та Москві всі чиновники заявляють, що хочуть уникнути нової «холодної війни». Деякі аналітики переконані, що "суперництво впливових держав сьогодні мало нагадує минуле". Але паралелі між недавніми подіями на міжнародній арені та першими роками холодної війни між США та СРСР виглядають дедалі переконливішими, пише Financial Times.

Зараз можна побачити своєрідний «альянс» Росії та Китаю, спрямований проти західних демократичних союзників на чолі з Вашингтоном. Минулого тижня президент США Джо Байден виступив на саміті ЄС, в той час як американський державний секретар Ентоні Блінкен виступив із промовою в НАТО, закликаючи Захід до єдності у стримуванні військових амбіцій Китаю та російської агресії. Тим часом міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров здійснив візит до Китаю і закликав Пекін та Москву «об’єднатися» проти американського панування.

Напруженість між двома сторонами посилюється. Китайські ВПС нещодавно здійснили своє найбільше вторгнення у повітряний простір Тайваню. Минулого тижня Китай також запровадив санкції проти політиків ЄС та Великої Британії у відповідь на санкції Заходу проти китайських чиновників через порушення прав уйгурів у Синьцзяні.

Цього місяця Росія відкликала свого посла з Вашингтона у знак протесту проти «безпрецедентних дій США». Перша зустріч керівників адміністрації Байдена та китайського уряду переросла в публічну суперечку.

Пекін вважає, що нинішній сплеск напруженості викликаний нездатністю Вашингтона змиритися зі зростанням Китаю.

Але погляд Пекіну ігнорує те, наскільки глибокі зміни в самому Китаї спричинили трансформацію в американському та європейському ставленні до нього. Посилення репресій, культ особистості навколо президента Сі Цзіньпіна та нарощення китайської військової сили сприяли зростанню занепокоєння щодо Китаю у США та Європі.

Як і на початку «першої холодної війни», кілька ключових подій сприяли зростанню тривоги у західних столицях. У 1945-1946 роках розширення контролю СРСР у сусідніх регіонах призвело до принципової переоцінки намірів Москви західними лідерами.

Протягом останнього року знищення продемократичного руху в Гонконгу та поява інформації про переслідування уйгурів китайською владою, яке сьогодні американський уряд називає геноцидом - зіграло подібну роль у зміні позицій Заходу щодо Пекіна. Зростання агресивної китайської дипломатії викликає тривогу, нагадуючи подібну серію «антизахідних виступів» з боку СРСР у сорокові роки.

Донедавна здавалося, що Західна Європа може дистанціювати себе від нової холодної війни. Рішення ЄС підписати торговельно-інвестиційну угоду з Китаєм свідчить про те, що Пекін зумів розширити розрив між Вашингтоном та Брюсселем. Але запровадження Китаєм санкцій проти провідних членів Європарламенту свідчить, що Європа навряд чи ратифікує угоду.

Європейські спроби зблизитися з Росією, які наполегливо підтримував президент Франції Еммануель Макрон, не принесли очікуваних результатів. Посилення репресій усередині Росії, прикладом яких стало ув'язнення опозиційного активіста Олексія Навального, допомагає об’єднати США та ЄС проти режиму Кремля.  

У цій «другій холодній війні», як і в першій, є регіональні точки спалаху, які живлять конфлікт. В Азії, для прикладу, конфлікт підігрівають деякі проблеми, які залишилися невирішеними після першої холодної війни, а саме статус Корейського півострова та Тайваню. У Європі лінії фронту рушили на Схід. Зараз Україна стала центром напруги між Москвою та Заходом.

Під час керівництва адміністрації колишнього американського президента Дональда Трампа новому суперництву між США та Китаєм бракувало ідеологічного виміру першої холодної війни. Дональд Трамп був лідером, який зосереджувався насамперед на дефіциті торгівлі США з Китаєм, його більше цікавила торговельна, а не ідеологічна війна.

Однак з появою адміністрації Джо Байдена ідеологічна конкуренція повернулася. Байден заявив, що хоче скликати саміт демократій і явно хоче підтвердити намір США залишатися "лідером вільного світу".

Технологічне суперництво знову стає основою конкуренції впливових держав. У першій холодній війні це були ядерні технології та космічні перегони. У сучасному світі протистояння зосереджене навколо технологій 5G та штучного інтелекту.

Але технологічне зіткнення відбувається в іншому контексті. Сорок років глобалізації створили глибоку інтеграцію економік Китаю та Заходу. Чи може ця інтеграція зупинити зростання суперництва великих держав - відкрите питання, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія та Китай намагаються контролювати глобальний кіберпростір — The Washington Post

США, ЄС, Велика Британія і Канада оголосили про запровадження санкцій проти чиновників Китаю, через порушення прав людини.
«Ми разом з Британією, Канадою і ЄС спільно виступаємо за притягнення до відповідальності тих, хто порушує права людини», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен.

Державний департамент США вважає утиски прав уйгурів геноцидом.