За організацією протестів в Ірані стоять опозиційні президенту консерватори і КВІР - експерт

Протестні акції, які сколихнули досить закриту країну арабського світу - Іран наприкінці 2017 року цілком могли бути організованими опозиційними уряду консерваторорами і Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР). Як пише автор Віталій Федянін у своїй статті для DT.UA, вони мають потужні позиції в Мешхеді, другому за кількістю населення іранському місті, звідки протести згодом швидко поширилися на інші міста, включаючи столичний Тегеран та релігійну столицю країни Кум.

"Саме тут напередодні президентських виборів вони вже влаштовували провокації проти своїх політичних опонентів, скасовуючи їхні виступи і розганяючи учасників", - наголошує автор.

Справді, за його словами, люди вийшли на акції протесту висловити незгоду з високими цінами, бідністю, безробіттям і взагалі поганою економічною ситуацією в країні. Активними учасниками стали й постраждалі від фінансових пірамід, які розвалилися останніми роками, а уряд поклав відповідальність на самих людей, бо вони вкладали свої гроші в неліцензовані установи. Але ж усі ці біди не з'явилися на рівному місці напередодні Нового року. Навпаки, Рухані вдалося домогтися зняття міжнародних санкцій і більш-менш стабілізувати економіку, про що говорить і зниження рівня інфляції з 40 до 9%. Однак, КВІР, який свого часу мав в Ірані дуже широкі повноваження і можливості впливати на політичні призначення, контролював значні сектори економіки, також зацікавлений усе це собі повернути.

"КВІР прагне повністю відновити свої привілеї. Контрольований масовий протест, у якому завжди можна звинуватити зовнішніх ворогів, гарний інструмент для цього", - підводить підсумок Федянін.

Але далі пішла ланцюгова реакція і контроль на деякий час було втрачено. Організатори не розрахували градуса соціальної напруги. В такому хаосі на тлі загальних економічних вимог кожен намагався актуалізувати свою проблему.

Нагадаємо, масові протести в Ірані розпочалися наприкінці грудня. Протягом кількох днів вони охопили десятки міст, включно зі столицею країни – Тегеран.

Учасники протестів виступають проти введення режиму жорсткої економії, який вдарить по більшості громадян, на тлі збільшення витрат на військові потреби й активної участі в авантюрах у Сирії, Лівані та інших країнах Близького Сходу. Президент Хасан Роухані закликав співвітчизників до спокою.

Своєю чергою віце-президент Ірану Есхак Джахангірі звинуватив консервативні кола в підбурюванні до протестів. На його думку, вони використовують економічні проблеми в країні, щоб підірвати реформи, які проводить президент.

Через протести в Ірані заблокували Telegram та Instagram. Влада пояснила таке рішення необхідністю "підтримання миру та безпеки громадян".

Унаслідок зіткнень протестувальників з поліцією вже загинуло понад 20 осіб. За останніми даними, під час масових протестів в Ірані затримали понад 3,5 тисячі осіб. На волю випустили понад 200 людей, переважно студентів.

США та ЄС засудили насильство щодо учасників протестів. МЗС України рекомендувало громадянам, що перебувають в Ірані, уникати місць масового скупчення людей.

Докладніше читайте в матеріалі DT.UA "Масові протести в Ірані: що відомо".

Детальніше про нинішню ситуацію в ісламській республіці та причини протестів читайте у матеріалі Віталія Федяніна "Іран: новорічна "смута"" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".