Про це пише Гідеон Рахман на сторінках Financial Times. Він нагадує, що деякі "впливові лідери" в Євросоюзі переконують Україну змиритися з втратою Криму і частини Донбасу і зосередитися на розвитку більшої частини територій, які контролює Київ.
В цей же час, інші "не менш шановані лідери" застерігають від цього, оскільки Володимир Путін, здобувши успіх, може піти далі і силою відібрати всі території, які називає "Новоросією". Україна втратить вихід до Чорного моря і зазнає краху як держава.
Рахман зауважує, що ще одна очевидна загроза від анексії Криму, - це створення прецеденту переділу кордонів у Європі. Слідом за Росією, "об'єднувачем історичних земель" може захотіти стати прем'єр Угорщини Віктор Орбан, якого європейські політики в кулуарах називають "міні-Путін".
На частину території України можуть спокуситися й інші країни, такі як Польща. Хоча зараз Варшава підтримує цілісність сусідньої держави. Однак лише Україні справа може не завершитися. Може спалахнути хвиля територіальних претензій одних країн до інших.
Приміром, Німеччина раніше відмовилася від бажання повернути собі спірну частину Польщі, яку втратила після Другої світової війни. Також Берлін наразі не висловлює бажання повернути Калінінградську область, яка колись входила в склад німецької Прусії. Кенінгсберг, який нині називається Калінінград, був батьківщиною німецького філософа Емануїла Канта, який сформулював ідею про "загальноприйняту поведінку".
Прецедент з анексією Криму може повернути в Європі силові методи, як прийнятні способи вирішення територіальних суперечок. І тоді Німеччина може пригадати Росії, кому насправді належить Кенінгсберг. Раніше стало відомо, що Росія поступово перетворює Крим у військову базу.