Росія прискореними темпами мілітаризує Крим. Можна говорити, що якщо на момент анексії півострова йшлося про приблизно 20 тисяч військовослужбовців Чорноморського флоту РФ, то скоро кількість російських військових різних родів військ може досягти більше 100 тисяч чоловік. Їх склад не дозволяє говорити, що це робиться для оборонних цілей.
У цій ситуації Україна, на території якої, нехай і окупованої, сьогодні формується нова потенційна ядерна загроза для світу, офіційно ніяк не відреагувала і цю тему на міжнародних переговорах її не піднімала.
Про це в статті ZN.UA пише кримський оглядач Валентина Самар.
Експерти фонду "Майдан закордонних справ" вважають, що дискусія, яка розгорнулася в російських ЗМІ і блогосфері, про повернення-неповерненні Криму має фонове значення. Зокрема, зазначають вони, у Криму назрівають процеси, які прогнозувалися раніше.
Їх суть - мілітаризація. "Шаленими темпами йде створення дуже великої військової бази, аналогів якої в Чорному морі немає. Цей процес має хвилювати і Україну, і країни Чорноморського регіону, ЄС, НАТО і США", - коментує ZN.UA експерт організації Андрій Клименко.
Він звертає увагу на вже доконані факти: "днями з'явилося повідомлення, що в Криму для потреб військових завезено пального на зиму в два з половиною рази більше, ніж було в минулому році. Факт номер два пройшов майже непоміченим: Міноборони Росії планує до кінця року вручити бойові прапори 40 новим військовим частинам у Криму".
Експерт підкреслює, що вручатися він буде саме новин частинам, при цьому відомо, що бойовий прапор не вручається роті, не вручається батальйону. Він вручається з'єднанню типу полк-бригада.
"Тобто, можна говорити, що в Криму з'явилося 40 нових полків або бригад. Кожні - по 2-3 тисячі людей. Це дозволяє вважати, що якщо на момент анексії Криму ми говорили про приблизно 20 тисяч військовослужбовців ЧФ, то скоро кількість російських військових різних родів військ може досягти 100 і більше тисяч чоловік", - вважає експерт.
Складу цього угруповання, зазначає Клименко, не дозволяє говорити про те, що воно створюється для оборонних цілей: "Два полки стратегічних бомбардувальників, одні з яких - ракетоносці, а другі можуть нести бомби і ракети. Далі, два полку винищувачів, берегові ракетні комплекси "Бастіон", з'єднання оперативно-тактичних ракетних комплексів "Іскандер-М", яке нібито розгортається сьогодні в Джанкої".
Експерт також звертає увагу, що в Крим передислокуються техніка і частини, які два попередніх роки дуже активно переозброювалися і навчалися на Північному Кавказі, в Абхазії і Південній Осетії в тому числі.
На його думку, таким чином "Путін погрожує світу пальчиком": "Мовляв, ось моя ядерна база з ракетами і бомбардувальниками, вона знаходиться на відстані 200-300 кілометрів від кордонів ЄС і НАТО".
При цьому експерт звертає увагу, що на сьогодні жодної такої бази немає в Болгарії та Румунії, яких іноді називають "м'яким подбрюшьем Європи".
"Це змінює весь військово-стратегічний баланс і в Європі, і в Середземноморському регіоні, і скажемо навіть на Близькому Сході. Це, природно, повинна бути жорстка реакція. Тому що очевидно - це спрямоване не тільки і не скільки проти України, це стосується всього світу", - говорить експерт "Майдану закордонних справ".
Очевидно також, зазначає оглядач Валентина Самар, що в світлі цих кроків Москви всі інші теми на кшталт димовій завісі, приховує основні дії.
зокрема, той же курортний сезон в Криму, про провал якого так люблять писати українські ЗМІ, в принципі, був для Росії не проблема. Адже замість туристів все літо російські пороми в першу чергу перекидали через Керченську протоку до Криму нову техніку і озброєння, а стару, у тому числі і захоплену в українських/год, - на Донбас.
"Питання: а що в цій ситуації робить Україна, на території якої, нехай і окупованою, сьогодні формується нова потенційна ядерна загроза для світу? Ви зустрічали будь-які публічні заяви президента України з цього приводу? Або якесь офіційне повідомлення про те, що дана тема обговорювалася під час переговорів на будь-яких полях?
Я не знайшла. Виходить, це теж з розряду "тема Криму не обговорювалася"...
З іншого боку, а що Україна може протиставити? Загальне місце - Україна не в змозі забезпечувати свою безпеку. Значить, вона повинна цей критичний дефіцит імпортувати. Єдиним, хто може надати Україні сьогодні цей імпорт безпеки, є блок НАТО. Але, залишаючись країною з позаблоковим статусом, це неможливо за визначенням", - пише Самар.
Більше читайте у статті Валентини Самар "Закон і бутерброд" у свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна", а також читайте інші новини України на нашому сайті.