Washington Post: Прігожин створює загрози для Путіна, якими може скористатися Захід

Головний воєначальник Владіміра Путіна - засуджений злочинець і керівник російської армії найманців «Вагнера» Євгеній Прігожин - останнім часом привертає увагу до поглиблення тріщин у військовому апараті Москви. Лише в першій половині травня його заяви з метою самореклами залишили враження не лише про розгубленість режиму, але й про його потенційну дезінтеграцію.

Спочатку Прігожин погрожував вивести з Бахмута своїх найманців «Вагнера», багато з яких - це російські в’язні, які воюють заради обіцянки отримати свободу, якщо вони виживуть у жорстокій битві на сході України. Потім він відмовився від цієї погрози. А ще через якийсь час повторив її, - пише Washington Post в редакційній статті.

При цьому він зробив те, що було широко витлумачено як публічний удар по Путіну, своєму покровителю. Хоча мішенню міг бути і міністр оборони Сєргєй Шойгу. В одній нецензурній атаці в соціальних мережах він звинуватив і генерала Шойгу, і генерала Валерія Гєрасімова - командувача російської армії, якого він назвав «покидьком" - в тому, що сили «Вагнера» страждають від дефіциту боєприпасів, що нібито є підставою для його початкової погрози відкликати їх з лінії фронту, де вони використовувалися як гарматне м'ясо.

«Шойгу! Герасимов! Це чиїсь батьки і чиїсь сини! ... Вони прийшли сюди добровольцями і вмирають за вас, щоб ви мали заможне життя», - кричав Прігожин, стоячи поруч з десятками трупів солдатів «Вагнера», вбитих у Бахмуті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

"Вагнера" у Бахмуті чекає кривавий розгром. Прігожин це знає — Череватий

Пригожін - бандит, чиї витівки стали політичним шоу на тлі руйнівної війни Путіна проти України. Вони інспірували дебати про те, чи сам Путін терпить, заохочує чи страждає від жахливої публічної ворожнечі.

«Можливо, Пригожін зручний для російського тирана, забезпечуючи йому противагу регулярній армії та будь-якій потенційній загрозі, яку вона може становити для режиму. І хоча група «Вагнер» - це невелика частина від загальної кількості російських сил в Україні, на її війська припадає непропорційно велика частка боїв і втрат в Бахмуті - єдиному місці, де солдати Москви здобули територіальні здобутки з осені», - пише американське видання.

Washington Post пише, що Бахмут впав на вихідних після місяців жорстоких боїв і зараз контролюється росіянами, багато в чому завдяки військам «Вагнера». Але українські військові просунулися в передмісті, відтіснивши російські сили на кілька миль назад. За оцінками американської розвідки, з понад 100 тисяч російських втрат з грудня навколо Бахмута, включаючи 20 тисяч загиблих, близько половини - це найманці «Вагнера».

«Феєрія Прігожина, підсилена медіа-платформами і каналами, які він контролює, - це симптом дисфункції режиму і поганого управління війною, а також піднімає питання про те, як Путін тримає владу в своїх руках. Вона також повинна донести до Заходу деякі уроки про Росію», - йдеться в статті.

Один з них стосується катастрофічного управління з боку Кремля, яке виявилося негнучким, погано поінформованим і непослідовним. І це стало основною причиною склеротичної поведінки російських військових на полі бою і стратегічного провалу вторгнення. Російські військові блогери задокументували ці невдачі, висвітлюючи прорахунки армії. Хоча вони старанно уникають звинувачень на адресу самого Путіна.

За 15 місяців повномасштабної війни Путін перетасував і переставив все своє військове командування. Це разом з поганим плануванням, логістикою і постачанням ще більше погіршує і без того поганий моральний дух російських військ і виснажує їхню боєздатність.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Череватий розповів про успіхи ЗСУ на бахмутському напрямку: карта

Ще один висновок полягає в тому, що серед російських еліт не все спокійно. І якщо в цьому критично важливому для режиму Путіна електораті продовжуватиме зростати непокора, результатом може легко стати посилення нестабільності в Москві, чим, ймовірно, скористається Захід.

«У цьому сценарії є кілька можливих небезпек. Серед них - неможливість передбачити, хто може стати наступником Путіна, якщо він втратить владу, або чи становитиме цей наступник більшу чи меншу загрозу для міжнародної стабільності. І за будь-яких потрясінь у Кремлі постануть питання про безпеку і підпорядкованість російського ядерного арсеналу», - зауважує Washington Post.

Отже, Захід повинен діяти з належною обережністю, але також з відчуттям можливостей. Якщо США і їхні союзники зможуть і надалі тиснути на російські еліти - наприклад, переслідуючи банкірів, адвокатів та інших, хто їх обслуговує, - тиск на Путіна з метою припинення війни ще більше зросте.

Російська армія в Україні, можливо, не зазнає краху найближчим часом. Вона зможе утримувати свої глибоко укріплені позиції перед обличчям очікуваного українського контрнаступу. Але протистояння Прігожина російському вищому керівництву відображає гниття режиму, для якого цинізм, репресії, брехня і насильство стали визначальними рисами.