На думку генсека ООН, страта терористів тільки створює з них образ мучеників, що в кінцевому підсумку полегшує пошук терористичними організаціями нових прихильників.
"Досвід показує, що страта терористів використовується їх організаціями в цілях пропаганди шляхом створення образу мучеників, що призводить до підвищення ефективності... кампаній з вербування нових прихильників", - сказав Пан Гі Мун.
До того ж, за його словами, смертні вироки за звинуваченням у тероризмі часто виносяться за підсумками поспішного, несправедливого розгляду у військовому або спеціальному суді. Визнання нерідко видобуваються під тиском або із застосуванням інших методів, обвинувачених позбавляють права на апеляцію. А в деяких країнах, на думку глави ООН, намагаються криміналізувати здійснення цивільних свобод, включаючи розпливчасті визначення в законодавство по боротьбі з тероризмом.
"Ми повинні ясно заявити: участь у мирних акціях протесту і критика уряду - будь то в приватному порядку, в Інтернеті або в засобах масової інформації - не є злочинами, ні терористичними актами. Загроза застосування смертної кари або її застосування в таких випадках являють собою кричуще порушення прав людини", - сказав генсек ООН.
"Смертна кара - це жорстока і нелюдська практика. Їй немає місця в XXI столітті", - зазначив він.
На сьогоднішній день близько 170 держав або скасували смертну кару, або ввели мораторій на її застосування. При цьому кара використовується в 65 країнах світу.
Як повідомлялося, за даними соціологічних досліджень, українське суспільство за роки незалежності також стало гуманнішим. У 1991 році 58% населення вважали, що смертна кара необхідна, в 2016 – 37%.
За даними "Міжнародної амністії", до 1995 року Україна мала один з найвищих у світі показників за кількістю страт. Де-факто мораторій на смертну кару почав повністю діяти з весни 1997 року.
1 липня 203 року набрав чинності підписаний Україною Протокол до Європейської конвенції про права людини, що передбачає повне скасування смертної кари.