Від мінських угод виграв лише Путін – WSJ

Важко уявити гірше виконання угод, ніж домовленості про перемир'я на Сході України, підписані Києвом і Москвою у Мінську. Спочатку Кремль наплював на свої обіцянки припинити вогонь з боку російських сил і проросійських терористів в Донбасі. Тепер спроби Києва виконати свою частину угоди спричиняють політичну кризу серед "хороших хлопців" у цій війні.

Про це сьогодні пише видання Wall Street Journal в редакційній статті, додаючи, що зростання напруги стало очевидним після вибуху бойової гранати біля стін Верховної Ради. Атака, швидше за все, - окремий випадок, але він демонструє, як тяжко Києву зберігати закон і порядок в той час, як невдоволення націоналістів зростає, а уряду доводиться вести війну, яку мінські угоди повинні були закінчити.

Видання пише, що атака сталася під час протестів проти конституційних змін, які передають більше влади місцевим органам врядування. Ідея не нова і вона була частиною угоди, підписаної п'ятьма політичними партіями рік тому, коли була створення парламентська коаліція. Мінські угоди вимагають здійснення передачі повноважень на місця до кінця року.

Проблема в тому, що президент України Петро Порошенко під тиском своїх західних союзників, які вимагають від нього виконання мінських угод навіть тоді, коли президент Росії Володимир Путін їх постійно порушує. Критикам українського президента не подобається процес зміни Конституції в умовах війни, які можуть легалізувати повноваження проросійських бойовиків і надати автономію Донецьку і Луганську.

Коаліція Порошенка почала давати тріщину після того, як найменша з партій-учасниць вирішила вийти з більшості. Ті політичні сили, які лишилися в коаліції, все одно мають більшість, тому розпад навряд чи відбудеться найближчим часом. Але цей епізод ілюструє яку високу політичну ціну платить Порошенко за те, щоб лишатися єдиним лідером, який виконує свою частину угоди.

В цей же час, Путін порушив перемир'я безкарно, оскільки США і Європа відмовляються забезпечити Київ летальною зброєю, яка б підвищила ціну війни для російської сторони. Цього тижня Євросоюз вирішив продовжити дію санкцій проти Росії ще на шість місяців після довгих дискусій про коротший термін. У цього перемир'я є переможець. І це не та країна, яка лишилася від вільної і демократичної України.

Про припинення вогню в Донбасі з 1 вересня раніше домовилися лідери Франції та Німеччини франсуа Олланд і канцлер Ангела Меркель телефоном розмові з президентом Росії Володимиром Путіним.

У той же час українська сторона попереджає, що бойовики планують влаштувати провокації 1 вересня на контрольованій ними території. А після обстрілу терористи нібито збираються попросити РФ ввести "миротворців".

В цей же час, видання The Guardian писало, що нове перемир'я в Донбасі може спрацювати. Видання зауважує, що Захід продовжує підтримувати Київ, а списання 20% боргів від приватних кредиторів полегшує навантаження на виснажену українську економіку. Та разом з тим, в інтересах Заходу змусити Путіна вивести війська з Донбасу і повернути легітимність міжнародної угоди, яка гарантує непорушність кордонів у Європі. Але щоб цього добитися, замало лише встановлювати нові дати перемир'я.

А видання Washington Post повідомляло, що у Путіна є три причини, щоб відступити у війні проти України. По-перше, військова присутність Росії в Донбасі і окупація частини українського регіону не дуже популярні серед російськомовного населення України, на що Путін розраховував на початку конфлікту. Росії було б не просто контролювати Донбас в довгостроковій перспективі. Оскільки його імперіалістична ідеологія там не популярна. Російський президент не розраховував, що російськомовне населення буде чинити опір вторгненню поруч з україномовними українцями.