Вибори лідерів Євросоюзу перетворилися на політичну драму – Коваль

05 липня, 2019, 13:20 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Кілька разів між Європарламентом і Європейською Радою виникали проблеми щодо принципу виборів глави Єврокомісії.

Вибори лідерів Євросоюзу перетворилися на політичну драму – Коваль
© Flickr/European Parliament

Формально, з 2004 рjre діє правило, згідно з яким представник європейської політичної сили, що отримала, за підсумками виборів, більшість у Європарламенті (ЄП), ставав основним претендентом на роль голови Єврокомісії (ЄК). Решта постів і посад у європейських інститутах розподілялася між представниками менш численних фракцій ЄП, але з урахуванням дотримання гендерних пропорцій, регіонального представництва тощо. Олексій Коваль у своїй статті для DT.UA пише, що на цей раз вибори керівників ключових інститутів ЄС перетворилися на політичну драму.

Автор зазначається, що "формальною" цю процедуру можна назвати саме тому, що ніде офіційно її не прописано, і в статті 17.7 Договору про ЄС лише зазначено, що Європарламент обирає голову Єврокомісії за поданням більшості членів Європейської Ради ― тобто глав 28 держав ― членів ЄС, які мають узяти до уваги результати виборів до Європарламенту.

"Кілька разів між Європарламентом і Європейською Радою виникали тертя щодо принципу виборів голови Єврокомісії. Глави держав вважають, що Європарламент не має права нав'язувати їм кандидатів керівних органів ЄС. Провідні політсили ЄП, своєю чергою, наполягали, що практика, коли керівники держав ЄС закрито обговорюють кандидатуру на посаду голови Єврокомісії, не зовсім демократична", - пише Коваль.

Експерт додає, що торік конституційний комітет ЄП схвалив рішення, в якому йдеться, що "Європарламент може відхилити затвердження будь-якого кандидата, запропонованого Європейською Радою на посаду голови Єврокомісії, якщо той не є лідируючим кандидатом (від нім. Spitzenkandidat), схваленим партіями в процесі виборів".

"Такими "шпіценкандидатами" перед європейськими виборами 2019-го було визначено кілька політиків. Німця Манфреда Вебера (член Християнсько-соціального союзу, з самого початку підтриманий Ангелою Меркель) від найбільшої фракції в Європарламенті ― Європейської народної партії (ЄНП). Перший заступник голови Єврокомісії Франс Тіммерманс (колишній міністр закордонних справ Нідерландів) став кандидатом від Прогресивного альянсу соціалістів і демократів. А, скажімо, третя за чисельністю фракція ЄП ― Альянс лібералів і демократів за Європу ― своїми "лідируючими кандидатами" назвала відразу семеро людей", - підкреслює Коваль.

Чому визначити нових керівників ЄС виявилося настільки складно читайте у статті Олексія Коваля "Гра не за правилами" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

По матерiалам: DT.UA / Підготував/ла : Александр Хребет
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК