«Америка більше не надійний союзник»: за лаштунками форуму в Сінгапурі країни Азії оголосили про масове переозброєння — Reuters

Поділитися
«Америка більше не надійний союзник»: за лаштунками форуму в Сінгапурі країни Азії оголосили про масове переозброєння — Reuters © EPA/HOW HWEE YOUNG
Через політику Трампа та відволікання Пентагону на конфлікт в Ірані, країни Азії більше не покладаються на захист Вашингтона й терміново створюють оборонні коаліції без участі США.

Опинившись між стрімким військовим піднесенням Китаю та зростаючими сумнівами щодо зосередженості США на регіоні, який вони довго контролювали, країни Індо-Тихоокеанського регіону поспішають озброюватися самі та допомагати в цьому одне одному. На головному оборонному форумі Азії міністри оборонних відомств за лаштунками чітко дали зрозуміти, що готові діяти поза межами традиційної американської парасольки, оскільки політика Дональда Трампа «Америка насамперед» та відволікання Вашингтона на інші конфлікти підривають репутацію США як надійного протектора, повідомляє Reuters.

Реальні побоювання союзників

Міністр війни США Піт Гегсет під час виступу на «Діалозі Шангрі-Ла» (найважливіший щорічний безпековий форум в Азії, що проходить у Сінгапурі й збирає керівників оборонних відомств, військових та представників розвідок з усього світу) закликав регіональних партнерів узяти на себе більшу частину тягаря безпеки. Водночас він зіткнувся з постійними побоюваннями, що американські пріоритети зміщуються, оскільки конфлікт в Ірані (загострення ситуації навколо Тегерана на Близькому Сході традиційно поглинає колосальні ресурси Пентагону) конкурує за увагу Вашингтона. «Ми можемо робити дві речі одночасно», — запевнив Гегсет учасників зустрічі.

Його японський колега Сіндзіро Коїзумі заявив, що вважає зобов'язання США «непохитними», хоча й визнав: деякі країни все ще можуть недооцінювати рішучість Вашингтона. Однак у кулуарах форуму лідери оборонних відомств і військові чітко дали зрозуміти, що прагнуть робити більше між собою, виходячи за рамки протекторату США.

«Усі присутні тут міністри оборони одностайні в необхідності гнучкого та швидкого масштабування власних індивідуальних оборонних спроможностей», — заявив міністр оборони Філіппін Гілберто Теодоро. Він назвав це «підпиранням» традиційної ролі США, додавши, що Маніла поглиблює оборонні зв'язки з такими партнерами, як Японія, Австралія, Канада та Нова Зеландія. За його словами, зобов'язання Сполучених Штатів стають міцнішими, коли з'являється більше акторів, принаймні на етапі стримування, оскільки існує спільна загроза. Водночас Теодоро підкреслив, що довіра його країни до США не похитнулася через залученість Вашингтона в Ірані чи через політику Дональда Трампа «Америка насамперед», яка передбачає зменшення військових видатків США на закордонні місії та вимогу до союзників платити за власну безпеку самостійно.

Японія як новий військовий хаб Азії

Токіо прагне стати «сполучною ланкою» для тіснішої регіональної співпраці поза контекстом Китаю. У квітні цього року Японія провела найбільший за десятиліття перегляд правил оборонного експорту, скасувавши обмеження на закордонний продаж зброї та відкривши шлях для експорту військових кораблів, ракет та іншого озброєння. «Японія буде ще більш проактивною у співпраці щодо оборонного обладнання. Наша мета — переконатися, що кожна країна має необхідні спроможності та зробити їх доступними, коли це потрібно», — наголосив Коїзумі.

Міністр оборони Сінгапуру Чань Чун Сін зазначив, що в поточному середовищі державам слід «розвивати гнучкі партнерства з однодумцями, формуючи коаліції спроможних та охочих». Це, на його думку, допоможе «заповнювати прогалини, тестувати ідеї та знаходити шляхи на нових і незвичайнних територіях».

Розширення військових зв'язків

Нова архітектура безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні вже формується:

  • Канада: Начальник Штабу оборони генерал Дженні Каріньян повідомила, що канадські збройні сили розширюють свою присутність, співпрацюючи з Японією та Філіппінами у сферах кібербезпеки та морських навчань, а також допомагаючи індонезійським колегам із навчанням англійської мови. «В Індо-Тихоокеанському регіоні багато роботи. І я думаю, що саме тому ми спостерігаємо зростання партнерства в усіх напрямках», — зазначила Каріньян.
  • Нова Зеландія: Міністр оборони Кріс Пенк, який обійняв посаду у квітні, підтвердив, що Веллінгтон активно розглядає можливість придбання японських або британських суден для заміни своїх застарілих фрегатів класу Анзак (ANZAC — австралійсько-новозеландський армійський корпус, назва класу фрегатів, що перебувають на озброєнні Нової Зеландії.
  • П'ятисторонній оборонний пакт: Кріс Пенк провів обід із колегами з Сінгапуру, Малайзії, Австралії та Великої Британії на полях діалогу, де вони розпланували розширення взаємодії в межах своєї 54-річної П'ятисторонньої оборонної угоди (Five Power Defence Arrangements, FPDA — військовий пакт, укладений у 1971 році між Великою Британією, Австралією, Новою Зеландією, Сінгапуром та Малайзією). Пенк зазначив, що є потенціал для продовження дії пакту «на більш інтенсивному рівні».

Зі свого боку, міністр оборони Австралії Річард Марлз назвав зв'язки з Вашингтоном «абсолютно фундаметально важливими для нашої національної безпеки». «Як для нас, так і для адміністрації Трампа та уряду Албанізі в Австралії, ми бачимо себе розпорядниками відносин, які виходять далеко за решту нас самих», — підсумував Марлз.

Контекст

Останніми роками Китай стрімко нарощує свій військово-морський флот та будує штучні острови в Південнокитайському морі, висуваючи територіальні претензії сусіднім державам. Це змушує країни регіону шукати нові моделі безпеки, оскільки заяви та дії адміністрації Трампа викликають побоювання щодо стабільності фінансової та військової підтримки союзників з боку США, змушуючи їх диверсифікувати свої оборонні ризики та створювати власні коаліції стримування.

Нагадаємо, незважаючи на те, що учасники форуму у Сінгапурі до останнього чекали на участь військових високопосадовців Китаю, знаючи, що Китай зазвичай підтверджує візити своїх ключових посадовців лише за день або два до початку заходу, у КНР заздалегідь дали зрозуміти, що міністр оборони не приїде. Причина відсутності міністра оборони КНР невідома, але посадовці провідних країн висловили розчарування, тому що триденний форум у Сінгапурі — це рідкісна нагода для військових чиновників регіону безпосередньо поставити запитання керівникам оборонних відомств у публічній обстановці. Традиційно чинний глава Пентагону виголошує програмну промову в суботу вранці, а його китайський колега — у неділю. Востаннє це відбувалося у 2024 році, коли Дун і тодішній міністр оборони США Ллойд Остін також провели рідкісну особисту зустріч у кулуарах форуму.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі