Україна просить у Німеччині озброєння для захисту чорноморського узбережжя – FAZ

Після перекидання російських військ до українських кордонів і їх раптового «відведення», українське узбережжя Чорного моря залишається можливою мішенню для вторгнення РФ в Україні. У зв'язку із цим Київ звертається до Німеччини по допомогу, пише німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung із посиланням на наявний у розпорядженні редакції список озброєнь.

Україна просить надати сучасні зразки оборонного озброєння, за допомогою якого наша країна могла б захистити узбережжя в разі збройної агресії. Зокрема, системи протиповітряної оборони, боєголовки для протикорабельних ракет типу «SeaSpear», зенітні знаряддя типу «GDM-008 Millennium», безпілотні підводні системи «SeaCat» і «SeaFox» для виявлення і знешкодження морських мін.

За даними журналістів, Київ уже просив у Берліна корвети, але марно - представники вищих ешелонів влади Німеччини не змогли домовитися між собою.

Учасники переговорного процесу з обох сторін повідомили виданню, що проти виступає міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас. Водночас спадкоємиця Ангели Меркель на посаді голови ХДС, міністерка оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер відкрита до переговорів.

Голова Комітету Бундестагу у закордонних справах Норберт Рьоттген вважає, що залишати Україну без оборонного озброєння тоді, коли Москва погрожує війною, неправильно. Але його колега Родеріх Кізеветтер (ХДС) скептично ставиться до такої ідеї, хоча й не виключає можливості поставки зброї і боєприпасів в разі подальшої ескалації ситуації з боку Росії.

А голова Комітету Бундестагу у справах ЄС Гюнтер Кріхбаум вимагав відмовитися від реалізації російського проєкту газопроводу «Північний потік-2», якщо РФ не припинити агресію щодо України: «Я завжди був прихильником «Північного потоку - 2», але зараз я запитуюся, чи не час переосмислити власну позицію. Якщо Росія не припинить свої спроби шантажу, ми, на жаль, будемо змушені зробити висновок: цей проєкт більше не є нашою відповідальністю».

Питання поставок озброєння і військової техніки до регіону конфлікту завжди слід розглядати критично, вважає член Комітету Бундестагу з оборони, депутат від фракції «зелених» Тобіас Лінднер. Тим не менш, Лінднер готовий обговорювати постачання суто оборонних озброєнь, які дозволяти стримати Москву і не дати їй окупувати інші українські території, зокрема, систем розвідки і розмінування.

Представник партії «зелених» у закордонних справах Омід Нуріпурдав дав зрозуміти, що не бачить підстав не надавати Україні технічну допомогу в розмінуванні території, зокрема від морських мін.

Впливові члени парламентської групи ХДС закликають посилити європейські санкції у випадку подальших агресивних дій з боку Росії. Родеріх Кізеветтер вимагає фінансових і економічних санкцій проти РФ, а також заборону на в'їзд оточенню Путіна і представникам впливових олігархічних кланів.

Голова робочої групи у закордонних справах фракції ХДС/ХСС Юрген Гардт підтримує «чіткі сигнали російським агресорам про те, що вторгнення Росії в Україну вплине на економічні та політичні відносини».

Гюнтер Кріхбаум закликає погоджувати санкції заздалегідь. На його думку, Європа повинна мати можливість реагувати на шантаж і ворожі дії Кремля. Він зазначив, що Росія залежить від експорту нафти і газу, і ЄС має вирішити, як послідовно реагувати на російську «гру м'язами». І одним зі способів саме могли б стати санкції проти експорту енергоносіїв, що буде для Росії болючим ударом.

У матеріалі наголошується, що офіційний Київ стурбований діями Росії поблизу своїх кордонів і в окупованому Криму. Попри заяву міністра оборони РФ Сергія Шойгу про відведення військ, Кремль може спробувати реалізувати наступ на цьому напрямку, щоб пробити сухопутний коридор на тимчасово окупований півострів.

Попри допомогу союзників, можливості України дати відсіч обмежені - частина українського флоту залишилася в Криму після окупації Росією в 2014 році.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Росія на півроку закриває прохід для іноземних суден у трьох районах Чорного моря

Нагадаємо, 22 квітня Росія оголосила про завершення «раптової перевірки боєготовності», під приводом якої стягувала війська до кордонів України. 

Експерт з питань національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Глен Грант вважає, що відведення військ не є поразкою Путіна: «По-перше, блокування Азова залишається. По-друге, він залякав США та змусив їх вивести два кораблі з Чорного моря та влаштувати йому саміт з Байденом. По-третє, росіяни завжди брешуть, тому не вірте Шойгу, що вони повертаються до баз – багато обладнання залишиться».

Російський лідер отримав від розгортання власні зиски: відпрацював готовність до великої мобілізації і готовність до війни С2 (командування та контроль), перевірив авіацію та флот, оцінив можливості української армії і силу рішучості українських політиків. Більша частина цього розгортання залишається готовою до швидкого відновлення і врахує вивчені уроки.

Докладніше про те, що відбулося біля кордонів і навколо України останніми днями та як це варто розуміти, читайте у статтях Сергія Немирича «Воєнна тривога квітня 2021 року: кілька простих висновків» та Олексія Їжака «Тайговий casus belli» у ZN.UA.