У ЄС не так багато можливостей покарати Польщу за неліберальні зміни - The Economist

В середиці 90-х, коли Євросоюз почав розширюватися на схід, європейські політики постали перед непростим питанням. Щоб приєднатися до союзу, країни-кандидати повинні були відповідати демократичним стандартам, захищати права людини і дотримуватися верховенства права. У ЄС було багато інструментів для заохочення. А що як країни відвернуться від цих цінностей вже після того, як стануть членами організації?

Про це пише The Economist, додаючи, що стаття 7 була відповіддю на це питання. У своєму першому формулюванні вона з'явилася в Амстердамській угоді від 1999 року. Урядам, які порушували фундаментальні цінності союзу, загрожували санкції, серед яких позбавлення права голосу. Австрія була однією з країн, які просували запровадження статті 7. Але в 2007 році, коли націоналістична "Партія Свободи" Йорга Гайдера увійшла в коаліційний уряд, Відень постав перед загрозою випробувати на власній шкірі ті покарання, які сам допоміг розробити. Тоді ЄС не позбавив Австрію права голосу, але запровадив проти неї деякі символічні санкції. Вони не спрацювали, і Гайдер лишився популярним.

Після австрійського випадку ЄС змінив статтю 7, додавши стадію попередження перед запровадженням санкцій. Формальне застереження вимагало, щоб оголошення його підтримали чотири п'ятих від усіх членів Європейської ради. Воно повинно посилати сильний сигнал, що та чи інша країна "серйозно порушує" цінності ЄС. Запровадження санкцій вимагає ж повної підтримки усіх країн в ході анонімного голосування.

Відколи польська націоналістична партія "Право і Справедливість" здобула парламентську більшість у 2015 році і почала позбуватися інститутів, які обмежували її владу, розмови про застосування статті 7 у ЄС почали звучати гучніше. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, якому теж загрожують санкції, назвав критику ЄС на адресу Польщі "інквізицією". Безумовно, він буде ветувати спроби накласти санкції на Варшаву. Однак, на думку експерта-юриста з питань ЄС у Рантгерському університеті Даніеля Келемена, саме лише формальне попередження про запровадження санкцій вже збільшить політичний тиск на "Право і Справедливість".

Видання нагадує, що Єврокомісія пригрозила оголосити попередження Варшаві, якщо її парламент дозволить уряду звільняти всіх членів Верховного суду. Польща в решті відмовилася від таких планів. Але того ж дня Брюссель все ж почав процедуру підготовки оголошення попередження Польщі через інший законопроект, який президент Анджей Дуда підписав і який дав уряду контроль над звичайними судами. Окрім покарання, передбаченого статею 7, ЄС міг би також обумовити допомогу, яку він передає Польщі. Але це б допомогло справі в тому разі, якби всі уряди ЄС відкрито висловилися. Однак, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон ні слова не сказали про ситуацію в Польщі.

Нагадаємо, 25 липня президент Польщі Анджей Дуда підписав один з трьох законопроектів про судову реформу – закон про загальні суди. Новий закон дає міністру юстиції право самостійно призначати і звільняти голів судів.

У той же час Дуда заявив, що накладе вето на законопроекти про Верховний суд та Національну раду судочинства, оскільки вони створюють прецедент надмірної влади генпрокурора над судами і викликають занепокоєння в суспільстві.

22 липня Сенат Польщі, незважаючи на протести прийняв підтриманий раніше Сеймом закон про Верховний суд. Згідно із законом, Верховний суд країни має підпорядковуватися міністерству юстиції. Глава мін'юсту зможе самостійно призначати голів апеляційних та окружних судів без консультацій з представниками органів правосуддя.