Підтримати
Цьогорічна лауреатка Нобелівської премії миру, венесуельська опозиційна лідерка Марія Коріна Мачадо, не з’явилася на церемонії вручення премії в Осло у середу.
Як повідомив NBC News, це не стало сюрпризом для організаторів: вони знали, що Мачадо не встигне прибути, адже напередодні говорили з нею телефоном. Вона повідомила, що готується сідати на літак до Норвегії і «після прибуття приватно розповість про все, через що довелося пройти».
«Занадто багато людей ризикували життям, щоб я могла бути в Осло», — сказала вона в телефонній розмові, оприлюдненій у мережі X. — «І це показник того, яке значення це визнання має для венесуельського народу».
Мачадо не пояснила, чому затрималася, але зазначила, що їй дуже прикро пропустити церемонію та що вона з нетерпінням чекає першої за два роки зустрічі зі своєю родиною.
«Ця премія — для всіх венесуельців», — сказала вона.
Донька Мачадо, Ана Коріна Соcа Мачадо, прийняла нагороду від імені матері під овації залу й заявила, що вони нарешті зможуть обійнятися після «16 місяців пекельного життя».
Далі, на тлі величезного портрета Мачадо, який висів поруч з порожнім кріслом на сцені мерії Осло, вона зачитала промову матері. У ній ішлося, що нагорода «нагадує світу: демократія є невід’ємною умовою миру».
«Свобода — це не те, чого ми чекаємо, а те, чим ми стаємо», — написала Мачадо. — «Це свідомий, особистий вибір, і сума таких виборів формує громадянську етику, яку потрібно доводити щодня».
Церемонію відвідали члени королівської родини Норвегії, а також лідери країн Латинської Америки — президент Аргентини Хав’єр Мілей і президент Еквадору Даніель Нобоа.
Раніше Норвезький Нобелівський інститут повідомив, що Мачадо «зробила все можливе, аби прибути на церемонію», і що її шлях був «надзвичайно небезпечним». Хоч інститут «з глибокою радістю підтверджує, що вона у безпеці й буде з нами в Осло», отримати премію особисто вона не змогла.
Марії Коріні Мачадо — 58 років. Їй заборонено покидати Венесуелу, і вона понад рік перебуває у підпіллі після того, як авторитарний режим Ніколаса Мадуро визнав його переможцем торішніх виборів, які міжнародна спільнота наразі вважає сфальсифікованими. Вона була єдиною узгодженою кандидаткою опозиції, однак влада не дозволила їй балотуватися.
Її дії супроводжувалися багаторічною забороною на виїзд, і влада Венесуели попереджала, що вважатиме її «втікачкою», якщо вона спробує перетнути кордон. Востаннє її бачили публічно 9 січня, коли її ненадовго затримали після виступу на акції протесту в Каракасі, за день до інавгурації Мадуро на третій шестирічний термін.
У своїй Нобелівській промові Мачадо згадала хвилю підтримки під час виборів 2024 року та те, як «диктатура відповіла терором».
«І все ж народ Венесуели не здався», — написала вона. — «Ця премія має глибоке значення. Вона нагадує світу, що демократія є необхідною умовою миру».
Тоді Мачадо назвала це визнання «досягненням усього суспільства».
Однак рішення комітету викликало й критику у зв’язку з підтримкою Мачадо військової ескалації, яку проводить президент Дональд Трамп у Карибському басейні, та закликами до силового усунення Мадуро.
Трамп у вівторок заявив, що «дні Мадуро злічені», хоча й утримався від коментарів, чи можуть США відправити війська у нафтову державу.
Після оголошення премії у жовтні Мачадо частково присвятила її Трампу, який відкрито домагається отримання власної Нобелівської премії миру.
Мачадо послідовно підтримує американські удари по режиму Мадуро, включно з неоднозначними за легітимністю атаками на судна, які США називають наркоторговими, у Карибському морі та біля берегів Латинської Америки. За даними Пентагону, у 22 ударах загинули майже 90 людей. Адміністрація не надала доказів, що судна чи загиблі були пов’язані з наркоторгівлею.
Мачадо також підтримує жорсткі дії для усунення Мадуро, заявляючи, що вибори у Венесуелі є фікцією.
«Миру не буває без свободи, і свободи не буває без сили», — сказала вона в інтерв’ю NPR наступного дня після оголошення премії.
Попри найбільші у світі запаси нафти, економіка Венесуели за правління Мадуро перебуває у стані колапсу, що спричинило масову бідність і найбільшу міграційну кризу у світі.
Мачадо, яку прозвали «сталевою Леді» та «Залізною леді», інженер та мати трьох дітей, стала ключовою фігурою опозиції, виступаючи проти режиму Мадуро та його репресій проти опонентів, журналістів і громадянського суспільства.
Її усунули від участі у президентських виборах 2024 року, і вона підтримала іншого опозиційного кандидата — Едмундо Гонсалеса. Міжнародна спільнота визнала переможцем саме його, але Мадуро оголосив про власну «перемогу», що спричинило масові смертельні протести.
Згодом Гонсалес попросив політичного притулку після того, як суд Венесуели видав ордер на його арешт. Мачадо переховується, побоюючись репресій.
«Попри серйозні загрози життю, вона залишилася в країні. Цей вибір надихнув мільйони людей», — заявив Нобелівський комітет.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google