"Технічно зробити це було б не складно, в цьому запевняють американські урядовці. Але з точки зору політики і стратегії обрати правильний контрудар не так і просто", - пишуть на сторінках New York Times Девід Сенджер і Ніколь Перлот.
Автори зауважують, що у президента США Барака Обами є цілий спектр можливих дій у відповідь. Можна просто насваритися на Москву, як він це зробив у п'ятницю. Або ж можна відповісти дуже жорстко, запровадивши низку економічних санкцій, як Вашингтон відповів на кібератаку Північної Кореї проти компанії Sony Pictures Entertainment, яка зняла комедію про диктатора Кім Чен Ина. Департамент юстиції може висунути обвинувачення проти росіян, які стоять за атакою на системи Демократичної партії, як це сталося раніше, коли США звинуватили армію Китаю у викраденні промислових секретів.
Або Обама може підписати розпорядження про секретну операцію ЦРУ для нападу на російські комп'ютерні сервери і виведення їх з ладу. Або ж американські спецслужби можуть відплатити тією ж монетою Росії, і викрасти дані про незаконні фінансові угоди Володимира Путіна і його друзів-олігархів.
Останній варіант має найбільш привабливий вигляд, але він надто ризикований, зважаючи на те, що до виборів президента США лишилося чотири тижні.
"Вірогідно, Обама накладе якісь фінансові санкції згідно з новим наказом, який дозволить міністру фінансів заморожувати активи росіян, які пов'язані з атаками чи блокувати їхні фінансові трансакції. Минулого року Білий дім розглядав можливість запровадження адресних санкцій проти компаній і осіб в Китаї у відповідь на злом мережі Управління кадрами. Але потім він передумав, коли Пекін пообіцяв припинити економічний шпіонаж", - йдеться в статті.
Тим часом, видання Sueddeutsche Zeitung пише, що Москва намагається вступити в конфронтацію із Заходом на всіх можливих фронтах. Росія намагається вести "холодну війну", але вона не СРСР і від "величі" комуністичної імперії у неї лишилася лише стара ядерна зброя.
Раніше видання New York Times писало, що нова Холодна війна не почалася, але Путіну подобається псувати чужі плани. Низка кіберстратегів і молодих дипломатів скаржаться впродовж останніх дев'яти місяців, що нездатність накреслити межі дозволеного заохотила Путіна з'ясувати, що ще він може зробити, особливо в часи політичного переходу в США.