Сенатор і член комітету верхньої палати Конгресу з міжнародних відносин Тед Круз закликав колег прийняти законопроект "Акт про захист європейської енергетичної безпеки", яким передбачені санкції проти суден, необхідних Росії для завершення будівництва газопроводу "Північний потік 2", повідомляється на сайті сенатора.
"Як ви знаєте, цей комітет прийняв мій двопартійний законопроект щодо "Північного потоку-2" під час голосування переважною двопартійними більшістю 20 до 2... Сподіваюся, що Сенат прийме його, і Палата представників також. Вікно для досягнення цього швидко скорочується... Згідно з прогнозами, газопровід буде закінчено до січня. Це означає, що у нас, ймовірно, є два місяці, щоб зробити це. А якщо ми не зможемо цього зробити, це значно зміцнить руки Путіна за рахунок решти вільного світу", - сказав Круз.
Круз стверджує, що є й інший спосіб спосіб зупинити будівництво газопроводу – згідно із законом "Про протидію супротивникам США за допомогою санкцій" (CAATSA).
"Адміністрація вже має повноваження накласти санкції... Якщо Конгрес ухвалить законопроект або якщо адміністрація просто використовує існуючі повноваження згідно CAATSA для реалізації тієї ж політики – ввести санкції проти будь-якої компанії, яка прокладає цю глибоководну трубу – "Північний потік-2" зупиниться на своєму шляху", - зазначив Круз.
Сенатор також підкреслив, що якщо "Північний потік-2" все ж буде завершений, це допоможе Росії і зміцнить позиції президента РФ Володимира Путіна.
"Це принесе мільярди доларів, які можуть бути використані для розпалювання російської агресії. У теж час, це зашкодить всій Європі, зробивши Західну Європу більш залежною від російської енергії, більш схильною економічного примусу та економічного шантажу. Вважаю, що для всіх зацікавлених сторін буде краще, щоб Європа могла отримувати енергію з джерел, які не будуть використовувати її в якості економічного шантажу. І якщо б Європа імпортувала енергію із США, це означало б, що робочі місця залишаться тут, вдома, замість збагачення Путіна", - підкреслив Круз.
13 листопада Бундестаг підтримав закріплення газової директиви Євросоюзу в німецькому законодавстві з поправками, які дозволяють вивести частину російського газопроводу "Північний потік-2" з-під дії правил Третього енергопакету ЄС. У відповідь польська державна нафтогазова компанія PGNiG пригрозила Німеччині судом, якщо Берлін не імплементує газову директиву ЄС в повному обсязі.
30 жовтня Данія дозволила будівництво "Північного потоку-2". Газопровід пройде на Південний Схід від острова Борнхольм. Данія була останньою європейською державою, яка блокувала будівництво газопроводу в своїх територіальних водах.
30 жовтня Данія дозволила будівництво "Північного потоку-2". Газопровід пройде на Південний Схід від острова Борнхольм. Данія була останньою європейською державою, яка блокувала будівництво газопроводу в своїх територіальних водах.
15 квітня Рада Європейського Союзу затвердила європейську газову директиву з урахуванням внесених поправок, яку в перспективі буде поширено на "Північний потік-2". Директива поширює правила газового ринку ЄС на трубопроводи, прокладені з країн, що не входять до Співдружності. Так, частини трубопроводів, що йдуть з третіх країн, прокладені по території Євросоюзу (зокрема внутрішніх водах), повинні відповідати вимогам, які застосовуються до внутрішніх трубопроводів.
Це означає, що компанія-оператор "Північного потоку-2" має бути незалежною від "Газпрому", а 50% його пропускної потужності повинні резервуватися для альтернативних постачальників. Винятки можливі, але тільки зі схвалення Єврокомісії.
Морський газопровід "Північний потік-2" потужністю 55 млрд куб. м на рік має бути прокладено від компресорної станції "Слов'янська" у Кінгісепському районі Ленінградської області до балтійського узбережжя Німеччини. Засновником і власником контрольного пакета акцій акціонерного товариства "Північний потік-2" є російський газовий монополіст "Газпром".
Про перешкоди для будівництва російського газопроводу та позицію Данії читайте в матеріалі Ігоря Маскалевича "Датський хрест для "Газпрому". На нові подробиці чекайте у новому випуску "Дзеркала тижня. Україна".