У Польщі за минулий рік з'явилися лише двоє біженців з України, а не мільйон – Wyborcza

Під час виступу в Європейському парламенті прем'єр-міністр Польщі Беата Шидло заявила, що її країна прийняла "близько мільйона" біженців з України.

Але насправді, згідно з офіційними статистичними даними, такий статус у Польщі за весь 2015 рік отримали аж двоє українців. При тому, що заявку на політичний притулок за останні два роки подали 5,3 тисяч людей. Майже всі ці заяви відхилили. Лише двом українцям вдалося стати біженцями, 24 громадян України отримали гарантію "про особливий захист", а ще 6 – дозвіл на тимчасове проживання. Тож як Шидло змогла нарахувати аж мільйон українців, пояснити тяжко.

Про це на сторінках Gazeta Wyborcza пише Мацей Чарнецький, який додає, що в прес-службі польського уряду досі не пояснили, як прем'єр провела свої підрахунки. Схоже, що вона "записала" в біженці геть усіх українців, які є в Польщі.

Станом на грудень 2015 року в країні дозвіл на постійне проживання мали 65 тисяч українців, але значно більше людей приїжджає в Польщу на визначений час на роботу. В першому півріччі польський уряд видав компаніям 402 дозволи найняти громадян України. Але при цьому один працівник може мати кілька таких дозволів. З іншого боку чимало й тих, хто працює нелегальною.

Доктор Марта Кіндлер з Центру досліджень міграції каже, що в Польщі всього трудяться 400 тисяч громадян України. А експерт Центру Східних досліджень Марта Ярошевич стверджує, що кількість українців в країні становить 300-500 тисяч. Найбільша названа кількість українців, яка була хоч кимось названа – 724 тисяч.

Але це не мільйон у всякому разі. Можливо, Шидло назвала "біженцями" тих, хто приїхав в Польщу з туристичною візою. Таких консульства країни в Україні видали 924 тисячі, з них 457 тисяч – Шенгенських віз на рік і 466 тисяч – внутрішніх.

Але, на думку оглядача, така маніпуляція поняттями з боку прем'єр-міністра Польщі дуже ризикована. Адже між трудовими мігрантами і біженцями велика різниця.

Перші живуть за власний рахунок, платять уряду податки і, зрештою, вони потрібні польській економіці. А другі теж можуть працювати, однак в короткостроковій перспективі потребують опіку держави. Уряд повинен дбати про їхнє розселення, харчування і інтеграцію. Достатньо лише подивитися витрати Польщі і, приміром, Німеччини на утримання біженців, щоб засумніватися у словах прем'єр-міністра Беати Шидло.

Також, якщо Варшава "відмахується" від сирійців трудовими мігрантами з України, тоді чому б країнам Західної Європи не вважати "біженцями" заробітчан з Польщі і інших країн. За даними Євростату, з першого січня 2014 року в Німеччину прибули 7 мільйонів іммігрантів, у Великобританію – 5,5 мільйонів, у Францію – 4 мільйони. Тож навіть якщо порахувати усіх українців у Польщі і назвати їх "біженцями", все одно це не переконливо.

Раніше видання Sueddeutsche Zeitung писало, що Польща видає за прийом біженців працевлаштування українців. Німецька газета додає, що більшість громадян України, які приїжджають у сусідню країну – це студенти, українці з польським корінням і тисячі заробітчан.

Разом з тим, відмова в статусі біженця ще не означає, що українців виганяють з Польщі, в якій дуже багато оголошень про працевлаштування на низько оплачувані вакансії. Таким чином, Варшава "затикає" українцями вакансії, які покинули сотні тисяч поляків. Поки громадяни Польщі шукають більших заробітків в Великобританії і Німеччині, польська влада з січня до серпня 2015 року видала громадянам України 403 тисячі дозволів на роботу і проживання в країні.