Премія вручалася в 21 номінації, повідомляє ТАСС. Найпрестижніші з них – наступні.
Одна з найбільш почесних номінацій носить назву "За служіння суспільству", Цю премію отримало агентство Associated Press за серію матеріалів про використання рабської праці в рибопереробній промисловості в Індонезії та Таїланді. Після цих публікацій у зв'язку з резонансом вдалося визволити понад 2 тисяч осіб, а "рабовласники" віддані під суд.
У номінації "міжнародна журналістка" перемогла журналіст Алісса Рубін, яка опублікувала в газеті The New York Times серію статей про долі жінок в Афганістані.
У номінації за "Оперативне висвітлення події" нагороджені журналісти газети The Los Angeles Times. Вони в 2015 році повідомляли про теракт у місті Сан-Бернардіно (штат Каліфорнія), в результаті якого 14 осіб загинули, понад 20 отримали поранення
В категорії "Національна новина" лауреатами стали співробітники газети "Washington Post" за масштабне і детальне розслідування випадків вбивств, скоєних в 2015 році американськими поліцейськими.
Премію за кращу новинну фотографію розділили фотографи Thomson Reuters і New York Times (Мауріціо Ліма, Сергій Пономарьов, Тайлер Хікс і Даніель Еттер) за висвітлення кризи біженців в Європі.
Найкращим художнім твором був визнаний "Співчуваючий" (The Sympathizer), дебютна робота Вьета Тана Нгуєна (Viet Thanh Nguyen). Роман, названий книгою року за версією New York Times Book Review, Wall Street Journal, Washington Post і багатьох інших видань, що розповідає про людину, в якому на тлі війни у В'єтнамі змагаються відданість комуністичній ідеї і вірність товаришам по армії.
Найкращою книгою з історії Сполучених Штатів стала "Стежки Кастера: життя на рубежі нової Америки" відомого біографа Тиджея Стайлса, вже отримав Пулітцерівську премію в 2010 році. "Стежки" розкривають особистість американського кавалериста XIX століття Джорджа Армстронга Кастера, який прославився своєю безстрашністю і байдужістю до втрат, і пропонує по-іншому поглянути на чоловіка, що стояв біля витоків нової епохи, але так і не зумів адаптуватися.
Приз за кращу біографію дістався журналісту New Yorker Вільяму Финнегану, відомому матеріалами про расизм і міжнародну політику. Однак Пулітцерівську премію Фіннеган отримав за книгу "Дикі дні: життя серфера" (Barbarian Days: A Surfing Life) – "історію пригод, інтелектуальну автобіографію, соціальне оповідання, дорожнє кіно в літературі і незвичайне дослідження становлення майстра в суворому і малозрозумілому мистецтві".
Найкращим твором нехудожньої літератури була названа книга "Чорні прапори. Схід ІДІЛ" (Black Flags: The Rise of ISIS), автор Джобі Уоррік. Книга оповідає про те, як зачатки войовничого ісламізму, який ми сьогодні знаємо як "Ісламська держава", зародилися у йорданській в'язниці, а потім поширилися завдяки випадковій допомогою двох американських президентів.
Пулітцерівська премія була заснована відомим газетним магнатом, засновником Школи журналістики Колумбійського університету Джозефом Пулітцером (1847-1911). Згідно з його заповітом, на спеціально залишені 2 млн доларіі було засновано фонд його імені. Вперше нагороди були вручені в 1917 році.
Премія, становить 10 тис. доларів, вручається щорічно. Нагорода "За служіння суспільству" не має грошового вираження, її лауреат одержує золоту медаль.