У Греції побільшало самогубців і депресивних людей через економічну кризу – Newsweek

Валія Гкека одна з тих у 3, кому пощастило. На відміну від багатьох співвітчизників, вона не втратила роботу юриста і їй не довелося переїжджати назад до батьків. Але жінка скаржиться на відчуття постійного хаосу, спричиненого економічно кризою.

"Я не почуваюся незалежною. Мені здається, що я насправді не керую своїм життям. Є такий вислів, який ми все частіше згадуємо: "Де ж те дно?". Тому що нам здається, що ми постійно падаємо і падаємо, а зупинитися не вдається", - сказала Гкека журналістам Newsweek.

Видання пише, що в той час, коли уряд Греції готується запровадити ще жорсткіші умови економії, які потрібні для порятунку економіки, ситуація в країні вже дуже гірка в психологічному аспекті. І це можна прочитати на обличчях її мешканців. Криза, яка триває вже 5 років, вплинула не лише на економічний стан Греції, а й на емоційне самопочуття греків.

Дослідження, засновані на офіційних статистичних даних, свідчать, що лише впродовж перших двох років жорсткої економії у Греції простежувався 35%-й стрибок у кількості самогубств. При цьому, експерти зазначають, що найчастіше на себе накладали руки чоловіки працездатного віку. Також кількість тих, хто страждає від депресії, збільшилася з 3,3% до 8,2% за період з 2008 до 2011 року. Це супроводжувалося серйозними скороченнями витрат уряду Греції на медичну систему. Зокрема, в 2012 році Афіни витрачали на охорону здоров'я 9,3% ВВП. Тепер на ці потреби йдуть 5%. На сьогодні 2,5 мільйонів греків немають медичного страхування. А 800 тисяч громадян країни не можуть отримати допомогу з безробіття і, відповідно, не мають доступу до медичних послуг взагалі. Крім того, багато греків відмовляються від лікування з міркувань економії.

В Університеті Афін група дослідників намагається визначити психологічний вплив кризи на населення. З 2011 року професор психології Беттіна Давоу і професор політичних зв'язків Ніколас Демертціс досліджують емоційний стан греків. В рамхках одного з їхніх останніх проектів вони зібрали фокус-групу з 80 добровольців.

Їм показували фото знедолених людей у Греції: безпритульних, які порпаються у смітниках у пошуках їжі. Також їм демонстрували нейтральні знімки докризової Греції, а також знімки, на яких люди виглядають щасливими і успішними. При цьому добровольців просили оцінити за "Шкалою безнадії" Бека кожне фото. І учасники проекту в Греції поставили найгірші бали "безнадії" при розгляді більшості негативних і нейтральних фото.

"В Греції багато людей зневірені. Зростає переконання, що грецькі політичні партії не впливають на ситуацію. Найбільше у це вірять люди віком від 25 до 44 років. Розчарування у політиках і державних інститутах змушує людей миритися з тим, що вони живуть у корумпованій країні", - каже Давоу.

За словами психолога, у людей, які напряму постраждали від кризи, наприклад втратили роботу, спостерігаються ознаки емоційних травм. У них спрацьовують психологічні механізми захисту, такі як заперечення, сплутаність думок та відчуття ідентичності. Багато хто відчуває лють через віру у зовнішній вплив на країну.

"Мене виховали, що більше заробляє той, хто більше і чесно працює. Але це все виявилося неправдою", - сказав 34-річний механік Танассіс Дімітріу.

Тим часом, сьогодні Греція прострочила черговий платіж за кредитом МВФ. Афіни повинні були сплатити 456 млн євро ще вчора, 13 липня.

У неділю, 12 липня Єврогрупа назвала умови для надання Греції фінансової допомоги в розмірі 86 млрд євро. Дана програма жорстких економічних заходів має бути затверджена в парламенті Греції до 15 липня.

Парламент Греції 11 липня 11 липня, проголосував за пропозиції, які були представлені урядом міжнародним кредиторам. Згідно з законопроектом Афіни запитують 53,5 млрд євро в рамках нового пакета фінансової допомоги.

Греція не виплатила МВФ частина боргу до 1 липня, чим фактично оголосила дефолт. На референдумі 5 липня грецький народ висловився проти ухвалення умов кредиторів - 61,31% сказали "ні". При цьому грецький прем'єр Алексіс Ціпрас і його команда агітувала греків сказати "ні" кредиторам, щоб нібито покращити переговорну позицію Греції перед МВФ, ЄЦБ та Євросоюзом. У той же час, як повідомляють західні ЗМІ, референдум практично ні на що не вплинув - в кінцевому підсумку Греція була змушена прийняти основні вимоги кредиторів, від яких вперто відмовлялася місяці переговорів.