У неділю, 12 липня Єврогрупа назвала умови для надання 3 фінансової допомоги в розмірі 86 млрд євро. Дана програма жорстких економічних заходів має бути затверджена в парламенті Греції до 15 липня.
Єврогрупа закликає Афіна підвищити податок на додану вартість, почати пенсійну реформу, а також реформу органів юстиції для прискореного проведення судових процесів і скорочення пов'язаних з ними витрат.
Також Греція повинна забезпечити незалежну роботу національного статистичного відомства, і вже в липні 2015 року вжити заходів щодо оздоровлення і розвитку банківської системи країни.
Якщо міжнародні кредитори в особі Європейського центрального банку (ЄЦБ), Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Єврокомісії прийдуть до угоди щодо трирічної програми допомоги Афінам, Греції доведеться в майбутньому виконати ще ряд умов.
Зокрема, до жовтня 2015 року повинна бути проведена пенсійна реформа з поступовим підвищенням віку виходу на пенсію до 67 років. Крім цього, ЄС очікує від Афін широку приватизацію в енергетичному секторі Греції, відкриття ринку товарів, продовження реформи ринку праці, проведення реформ фінансового ринку та державного управління.
Міжнародні кредитори не задовольнили вимоги уряду Греції щодо часткового списання держборгу. При цьому Єврогрупа виключає, що терміни розрахунків за міжнародними кредитами для Афін можуть бути продовжені.
Французька газета "Фігаро" повідомляла, що висунуті Єврогрупою пропозиції уряд Греції назвало "дуже поганими". Тепер, як зазначає видання, Афіни намагаються "знайти яке-небудь рішення".
Раніше повідомлялося, що Євросоюз і МВФ налаштовані позитивно для обговорення з Грецією запиту Афіна на надання кредиту на суму в кілька десятків мільярдів євро.
Парламент Греції сьогодні, 11 липня, проголосував за пропозиції, які були представлені урядом міжнародним кредиторам. Згідно з законопроектом Афіни запитують 53,5 млрд євро в рамках нового пакета фінансової допомоги.
Раніше прем'єр Греції Алексіс Ціпрас запропонує кредиторам більш жорсткі реформи, ніж вони просилив останньому реченні. Видання також повідомило, що грецький прем'єр збирається попросити у ЄС і МВФ 12 мільярдів євро фінансової допомоги замість 8 мільярдів, які він хотів отримати раніше. Це пояснюється тим, що після двох тижнів зупинки роботи банків та державного контролю капіталів, економіка Греції скоротиться на 3%. А до цього прогнозувалося, що її зростання в цьому році складе 0,5%.
Також стало відомо, що Ціпрас представив лідерам ЄС проект "соціально справедливої" угоди. За словами грецького прем'єра, в даних документах містяться пропозиції щодо проведення "здійсненних реформ". Ціпрас додав, що діалог з лідерами ЄС був "позитивним".
1 липня Міжнародний валютний фонд офіційно підтвердив, що Греція не виплатила 1,6 млрд євро. Прострочений платіж у МВФ еквівалентний дефолту.
Після цього, 5 липня, був призначений референдум в Греції, на якому 61,29% громадян висловилися проти умов угоди з кредиторами з грецької заборгованості. Такий підсумок оголосило Міністерство внутрішніх справ та адміністративної реформи Греції після обробки бюлетенів з 93% дільниць. Умови, запропоновані кредиторами, підтримали 38,71% виборців.
У відповідь президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив, що вихід Греції з єврозони є фактично неминучим. Разом з тим глава МВФ Крістін Лагард заявила, що фонд продовжує уважно відстежувати ситуацію в Греції після референдуму і готовий надати допомогу, якщо отримає відповідний запит, однак потім відмовився від подальшого фінансування Греції.
Разом з тим, як писало видання Financial Times писало, що вихід Греції з єврозони відбудеться, але не скоро. Міністр фінасів Яніс Вароуфакіс вірно підкреслив, що всі угоди ЄС не передбачають процесу виключення країн з фінансових і політичних об'єднань. Таким чином, Греція може надовго лишатися у підвішеному стані: з паралельною внутрішньою валютою, але технічно в єврозоні. Європейські законодавці посилено працюють над вирішенням цієї дилеми. Однак вихід Греції з єврозони від початку не здавався простим процесом.