Ціпрас запропонує кредиторам жорсткіші реформи, ніж вони вимагали – Reuters

Прем'єр-міністр 3 Алексіс Ціпрас разом з радниками готує пакет жорсткіших реформ і заходів, ніж вимагали кредитори в останній своїй пропозиції.

Голова грецького уряду намагається вибороти для своєї країни необхідні кошти, щоб запобігти остаточного економічного краху і виходу з єврозони. Про це пише Reuters, зауважуючи, що робота над пакетом реформ від Афін ще триває. Однак джерела повідомили інформаційній агенції, що вони включають підвищення податків і проведення пенсійної реформи, від якої грецький уряд відмовлявся.

Отримавши підтримку громадськості на референдумі, Ціпрас розраховує, що греки не будуть протестувати проти його жорстких заходів. І це дозволить йому зосередитися на діалозі з кредиторами.

Також видання повідомляє, що грецький прем'єр збирається попросити в ЄС і МВФ 12 мільярдів євро фінансової допомоги замість 8 мільярдів, які він хотів отримати раніше. Це пояснюється тим, що після двох тижнів зупинки роботи банків і державного контролю капіталів економіка Греції скоротиться на 3%. А до цього прогнозувалося, що її зростання цього року становитиме 0,5%.

Джерело в уряді Греції повідомило виданню, що Ціпрас і його команда все ще працюють над своєю пропозицією. Але їхня мета задовольнити скептично налаштованих кредиторів. Хоча ліворадикальна гілка партії "Сіріза" може почати протистояти діям прем'єр-міністра. Також це може не сподобатися партнерам по коаліції, таким як партія "Незалежні греки". Тож існує небезпека початку політичної кризи.

Вчора стало відомо, що Ціпрас представив лідерам ЄС проект "соціально справедливої" угоди. За словами грецького прем'єра, в даних документах містяться пропозиції щодо проведення "здійсненних реформ". Ціпрас додав, що діалог з лідерами ЄС був "позитивним".

1 липня Міжнародний валютний фонд офіційно підтвердив, що Греція не виплатила 1,6 млрд євро. Прострочений платіж у МВФ еквівалентний дефолту.

Після цього, 5 липня, був призначений референдум в Греції, на якому 61,29% громадян висловилися проти умов угоди з кредиторами з грецької заборгованості. Такий підсумок оголосило Міністерство внутрішніх справ та адміністративної реформи Греції після обробки бюлетенів з 93% дільниць. Умови, запропоновані кредиторами, підтримали 38,71% виборців.

У відповідь президент Європейського парламенту Мартін Шульц заявив, що вихід Греції з єврозони є фактично неминучим. Разом з тим глава МВФ Крістін Лагард заявила, що фонд продовжує уважно відстежувати ситуацію в Греції після референдуму і готовий надати допомогу, якщо отримає відповідний запит, однак потім відмовився від подальшого фінансування Греції.

Разом з тим, як писало видання Financial Times писало, що вихід Греції з єврозони відбудеться, але не скоро. Міністр фінасів Яніс Вароуфакіс вірно підкреслив, що всі угоди ЄС не передбачають процесу виключення країн з фінансових і політичних об'єднань. Таким чином, Греція може надовго лишатися у підвішеному стані: з паралельною внутрішньою валютою, але технічно в єврозоні. Європейські законодавці посилено працюють над вирішенням цієї дилеми. Однак вихід Греції з єврозони від початку не здавався простим процесом.