Судячи з коментарів деяких виборців, однією з головних причин результату референдуму була надія турків, що більш сильний лідер зможе забезпечити стабільність, безпеку і процвітання.
"Цей феномен спрацював також у інших країнах. І він може продовжити діяти ще багато місяців. Тому ні ринки, ні політологи не повинні недооцінювати те, на які жертви деякі виборці можуть погодитися і на які ризики вони можуть піти в пошуках більшої національної сили", - пише головний економічний радник компанії Allianz SE Мохамед Ель-Еріан на сторінках видання Bloomberg, додаючи, що цей механізм може спрацювати і у Франції в кінці місяця.
Автор нагадує, що після референдуму президент Ердоган і його уряд отримають більшу владу в усіх сферах. Він матиме вплив на законодавчу гілку і фінансовий сектор. Першим розпорядженням уже стало продовження дії надзвичайного стану ще на три місяці. Також в Анкарі вже говорять про відновлення смертної кари. Показовим стало і те, що виборці у трьох найбільших містах Туреччини проголосували проти зміни конституції. У Європі лідери теж вказали на це і застерегли турецький уряд, що йому варто зважати на цей розкол у суспільстві.
Разом з тим, все це жодним чином не скасовує висновок турецького референдуму, який світ зробив також після перемоги Дональда Трампа в США чи Brexit у Великій Британії.
"Невдоволені і розлючені люди хочуть, щоб сильний лідер взяв під контроль їхню долю. І це все сталося в часи неймовірної непевності як в середині країн, так і за кордоном", - йдеться в статті.
Наслідки будуть залежати від того, як турецький уряд і Ердоган скористаються своєю новою владою, яку дає їм змінена конституція. Однак, ринки і політологи повинні зрозуміти, що події у Туреччині минулої неділі ще раз підтвердили, що люди демонструють бажання йти на ризик, обираючи обіцянки сильних лідерів і ігноруючи вірогідність створення нових "культів особистості" і скочування до авторитаризму.
"Цей феномен, вірогідно, буде випробуваний знову в першому турі президентських виборів у Франції 23 квітня. Там вже зараз три кандидати з-поза істеблішменту - Марін ле Пен, Жан-Люк Маленшон і Еммануель Макрон - потрясли політику країни", - йдеться в статті.
На думку автора, турецький референдум доводить, що шанси перемогти є не лише у поміркованого Макрона, а й у двох інших менш привабливих кандидатів.
Нагадаємо, 16 квітня у Туреччині відбувся референдум щодо конституційної реформи. Згідно з даними державного інформагентства Anadolu, її прихильники з мінімальним відривом (51,4% проти 48,6%) здобули перемогу. Опозиція заявила про численні порушення під час голосування і про наміри оскаржити його результати в суді.
Ініціатори реформи пропонують внести 18 поправок до основного закону, які повинні суттєво розширити повноваження президента.
В ОСБЄ вважають, що передвиборна кампанія була спотвореною на користь голосування "за". Рішення Виборчої комісії Туреччини дозволити вважати дійсними бюлетені без спеціальних печаток створило можливість для шахрайства на референдумі з конституційної реформи.