Туреччина вийшла зі списку найбільших власників держборгу США

Туреччина на початку літа цього року скоротила свої вкладення до державного боргу США. Тепер показник Анкари становить $ 28,8 млрд, що на $ 3,8 мільярда менше, ніж попередній місяць – травень 2018 року. Згідно зведеної таблиці Мінфіну США, з таким показником Туреччина вийшла з топ-30 країн, які тримають казначейські папери Сполучених Штатів Америки.

Найбільшим утримувачем держборгу США станом на червень залишився Китай, чиї вкладення Мінфін оцінив в $ 1,18 трильйона. За Китаєм слідує Японія з показником в $ 1,03 трлн. Далі Брализия - 0,1 мільярда.

Обсяг національного боргу США на 15 березня поточного року склав $ 21,03 трлн. Позначку в $ 20 трлн держборг США перевищив у вересні минулого року.

Повідомлялося, що Трамп хоче назавжди скасувати ліміт держборгу США. Бюджет США на протязі майже всієї історії країни зводився з дефіцитом.

15 серпня Туреччина в два рази збільшила мита на імпорт з США. Під відповідні дії Анкари потрапили легкові автомобілі, алкоголь і тютюн. Віце-президент Фуат Октай назвав дії США "атакою на турецьку економіку". Напередодні президент Реджеп Таїп Ердоган оголосив про бойкот iPhone та іншої електроніки з США.

Відносини між союзниками погіршилися після того, як Трамп і віце-президент США Майк Пенс почали вимагати від турецької влади звільнити американського пастора, якому загрожує 15 років в'язниці в Туреччині. Офіційна Анкара відмовила Вашингтону в задоволенні цієї вимоги. Повідомлялося, що турецька ліра дешевшає по відношенню до долара США на тлі стурбованості інвесторів через погіршення дипломатичних відносин. Через падіння курсу ліри до річного мінімуму знизилася вартість і євро.

13 серпня Financial Times писало, що економічна криза в Туреччині може поширитися на інші країни.

10 серпня президент США Дональд Трамп подвоїв мита для Труциина сталь і алюміній, які складуть тепер 20 і 50 відсотків відповідно. Ердоган у відповідь закликав громадян продати долари і золото, які вони зберігають під пошудкою і купити ліру.

Нагадаємо, 1 серпня Міністерство фінансів США ввело санкції проти двох турецьких міністрів за їхню причетність до переслідування американського пастора Ендрю Брансона, затриманого у 2016 році. Санкції підготовлені за моделлю "акта Магнітського", який дозволяє керівництву США вводити обмеження щодо юридичних осіб, фізичних осіб (і їх активів), якщо вони пов'язані з корупцією або порушенням прав людини у будь-якій точці світу. Офіційна Анкара вже пообіцяла запровадити відповідні міри.

Перед цим президент Турції Реджеп Ердоган назвав тиск Трампа "психологічною війною" і звинуватив США в підтримці курдських збройних формувань, які Туреччина вважає "терористами".

Християнський пастор з євангельської церкви з Північної Кароліни вчора був звільнений з в'язниці 25 липня через півтора року після арешту. Його перевели під домашній арешт через "проблеми зі здоров'ям".

Брансону загрожує 15 років в'язниці за "вчинення злочинів від імені терористичних груп", посилання на заборонені у Туреччині групи курдських формувань та організацію FETO, яку звинувачують у невдалій спробі державного перевороту. Пастор ще може отримати 20 років, якщо його визнають винним у шпигунстві. Брансон категорично заперечує звинувачення.

Цей кейс розпалював відносини між союзниками по НАТО.

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган раніше пов'язував повернення Брансона в США з екстрадицією клірика Фетхуллаха Гюлена – голови організації FETO. Гюлен, який заперечує організацію спроби державного перевороту, живе в США. Туреччина неодноразово вимагала від США його екстрадиції, але так і не змогла добитися цього.

Справу Брансона будуть розглядати в турецькому суді на початку жовтня.