Туреччина рухається в бік залежності від Росії — експерт

Крім домовленостей щодо Сирії, лідери Росії та Туреччини встигли обговорити й перспективи двосторонніх відносин. На спільній пресконференції в Сочі Ердоган зазначив успішне продовження співробітництва у рамках проєктів "АЕС "Аккую" і "Турецький потік", подякував за своєчасні поставки російських С-400, пообіцяв зробити подальші "серйозні спільні кроки в оборонній промисловості" і висловив надію, що угода про перехід на національні валюти у двосторонній торгівлі дозволить досягти задекларованої раніше мети в 100 млрд дол. взаємного товарообігу. Візит пройшов настільки успішно, що очільник управління зі зв'язків із громадськістю турецької АП навіть оголосив про "початок нової ери у двосторонніх відносинах".

Про це у своїй статті для DT.UA пише Євгенія Габер, заступник директора Дипломатичної академії України ім. Г.Удовенка, кандидат політичних наук. За її словами, схоже, що цього разу це не порожні слова. З огляду на те, що "Джерело миру" помітно підживило націоналістичні, антиамериканські і загалом антизахідні настрої в Туреччині, російська формула багатополярного світу з кількома центрами сили в Євразії може стати цілком реальною альтернативою європейському вибору Анкари.

"Схожий стиль державного правління, ідеологічна близькість у зовнішній політиці й амбіції регіонального лідерства, розвиток військово-технічного співробітництва з РФ на тлі американських санкцій і ембарго європейських країн на поставки зброї Туреччині, нарешті зростання залежности Анкари від Кремля в сирійському питанні - сприятливий ґрунт для подальшого зближення двох країн", - зазначає експерт.

На її думку, на Сході розпочинається нова ера. Без США, зате з Росією в ролі головного провайдера регіональної безпеки і Туреччиною як основним її реципієнтом.

"І якщо ефект метелика все ж таки спрацює, то може виявитися, що стороною, яка програла в Сирії, крім курдів, стала ще й Україна", - підкреслює автор.

9 жовтня президент Туреччини Реджеп Ердоган повідомив про початок військової операції "Джерело миру" на північному сході Сирії. Турецьке керівництво планує створити в регіоні буферну "зону безпеки" і переселити туди після вигнання курдів близько 2 млн сирійських біженців. Ця операція стала третьою на території Сирії, їй передували "Щит Євфрату" і "Оливкова гілка".

Євросоюз, НАТО і Ліга Арабських держав засудили Туреччину і закликали Анкару припинити операцію в Сирії.

Президент США Дональд Трамп публічно закликав Ердогана відмовитися від операції проти сирійських курдів і погрожував Туреччині санкціями, віддавши при цьому наказ про виведення американських військовослужбовців з прикордонного регіону. Рада Безпеки ООН не змогла узгодити резолюцію у зв'язку з вторгненням Туреччини в Сирію.

15 жовтня США ввели санкції проти Міноборони і Міненерго Туреччини, а також керівників цих міністерств Хулуси Акар і Фатіха Донмеза. У список потрапив і голова МВС Сулейман Сойлу. Нові обмеження Вашингтон пояснив діями турецьких військових на півночі Сирії.

Детальніше про захоплення Кремлем сфер впливу читайте у статті Євгенії Габер "Нова ера надходить зі Сходу" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".