Трамп поступається глобальним лідерством Китаю - NYT

Попри всю помпезність, якою лідер Китаю Си Цзиньпін оточив свого американського гостя Дональда Трампа, важко не помітити, що два лідери, як і їхні країни, рухаються в абсолюно протилежних напрямках.

Так коментує візит президента США в Китай лояльне до Демократичної партії видання New York Times.

В той час, коли американський лідер прагне будувати стіни, його китайський колега, навпаки, зайнятий зведенням мостів. Видання нагадує, як на минулому всесвітньому економічному саміті в Давосі Си Цзиньпін проголосив Китай новим поборником вільної торгівлі і глобалізації. Його ініціатива "Один пояс - один шлях" передбачає інвестування трильйона доларів у налагодження зв'язків між Азією і Європою за допомогою мережі морських, автомобільних і залізничних доріг, а також мостів.

"Адміністрація принизила значення ООН, вийшла з торговельної угоди Транстихоокеанського партнерства, відмовилася від Паризької кліматичної угоди, спробувала перекреслити ядерну угоду з Іраном, поставила під питання ключові союзи Америки в Європі і Азії, применшила роль СОТ і міжнародних торговельних угод і спробувала закрити двері для іммігрантів", - йдеться в статті.

Си Цзиньпін рухається в протилежному напрямку. Він перехопив лідерство у питанні зміни клімату, запроважив систему вирішення суперечок СОТ і збільшив китайську участь в Світовому банку і МВФ. Китай зараз серед країн, які найбільше фінансують ООН і миротворчі операції. Крім того, Пекін намагається привабити світових вчених і новаторів. Все це свідчить про те, що Китай прагне стати "новим вибором для інших країн", а також головним арбітром світового порядку, відібравши цю роль у США.

Втім, на шляху розвитку Китаю стоять системні слабкості. У країни великий борг, все більша нерівність, зростання економіки сповільнюється, державні підприємства неефективні, а продуктивність праці низька. Крім того, кліматична ситуація в Китаї лишається неблагоприємною, а режим стає "все більше репресивним".

Втім, може виявитися, що всі ці проблеми не мають значення, якщо у світу не буде кращої альтернативи. На тлі того, як Трамп поступається місцем Китаю, ліберальний міжнародний порядок, який закріпився в другій половині 20 століття, може поступитися китайському неліберальному.

Раніше видання The Economist писало, що лідер Китаю став впливовішим за президента США. Китайська економіка досі лишається другою після американської, а китайська армія хоч і наростила м'язи, але все ще значно поступається Збройним силам США. Але економічна і військова сила - це ще не все.