Про що думав Владімір Путін, коли мандрував зруйнованими вулицями Маріуполя під час свого першого візиту на окуповану частину України з початку вторгнення рік тому? Чи пишався він роботою своєї армії в знищенні чи пошкодженні 2500 будинків і майже повному знищенні «Азовсталі», яка стала місцем героїчного українського опору?
Про це пише The Telegraph в редакційній статті, додаючи, що Росія використовує Маріуполь, щоб зміцнити свої позиції на Донбасі. Руїни будинків зносять і будують нові квартири, школи лікарні і навіть концертний зал. Зруйнований металургійний завод - найбільший в Європі - перетворили на «технологічний і екопарк». Росія намагається стерти українське минуле Маріуполя, вважаючи його стратегічно важливою ланкою на шляху в окупований в 2014 році Крим.
«Але ніяке переосмислення не може приховати той факт, що Маріуполь - це не перемога для Росії, а символ її поразки. Наказавши своїм військам перейти кордон, Путін хотів об’їхати зовсім не це місто, а Київ. Однак, такі перспективи тепер далекі, як ніколи», - пише британське видання.
Суботня поїздка Путіна в Маріуполь відбувся через 24 години після того, як Міжнародний кримінальний суд звинуватив його в воєнних злочинах. Можливо, це був жест непокори з його боку, демонстрація, що він не боїться залишати країну, попри ордер на арешт. Хоча тепер він вважає Донбас частиною Росії. Можливо також, що він хотів показати лідеру Китаю Сі Цзіньпіну перед його візитом в Москву, що може виходити з Кремля.
В ордері на арегт МКС вказав на примусову депортацію українських дітей. Хоча Кремль можна звинуватити в незліченній кількості інших злочинів. Втім, шанси, що Путіна хоч колись притягнуть до відповідальності, дуже малі.
«Росія значно могутніша, ніж країни, чиї лідери опинялися в Гаазі. І важко уявити будь-які політичні чи військові події, які б привели до його видачі або арешту», - пише британська газета.
Разом з тим, міністр юстиції Великої Британії Домінік Рааб в своїй статті для The Telegraph написав, що ордер на арешт - це «великий крок до відповідальності, який свідчить, що міжнародна система правосуддя працює». Але, по-правді, на цьому поки що все. Серед тих, хто похвалив рішення МКС був і президент США Джо Байден, чия країна, однак, не визнає суд. Можливо, настав час, щоб Вашингтон це нарешті зробив.