The Economist пояснює, чому офіційна статистика COVID-19 не відображає реальність

Поділитися
The Economist пояснює, чому офіційна статистика COVID-19 не відображає реальність © pixabay/elf-moondance
Навіть зараз не всі країни мають можливість проводити регулярне тестування на коронавірус.

Оцінити всю шкоду від пандемії COVID-19 – це ніби намагатися порахувати піщинки на пляжі. За офіційними даними, майже 4,7 мільйона людей у світі померли від коронавірусу. Однак реальна цифра набагато вища. За даними моделі The Economist, справжня кількість померлих від коронавірусу коливається від 9,6 до 18,1 мільйона осіб.

Реальний розрахунок наслідків пандемії має значення. Це впливає на реакцію урядів та систем охорони здоров’я, а також на розподіл фінансової допомоги та вакцин. Чому ж офіційна статистика часто помилкова?

Офіційна фіксація випадку SARS-CoV-2 майже завжди передбачає проведення тесту на COVID-19. Але можливості країн виявляти та повідомляти про випадки хвороби часто обмежені. За оцінками The Economist, у вересні минулого року, ймовірно, лише одна особа з 20 інфікованих людей у ​​світі входила до офіційної статистики. Тоді це означало близько 600 мільйонів випадків хвороби.

Найбільше проблем у бідних країнах, тому порівняння з багатими державами фактично позбавлені сенсу. Для прикладу можна поглянути на Демократичну Республіку Конго. Згідно з її офіційною статистикою, у країні з 92 мільйонами людей було лише 56 тисяч випадків і тисяча смертей від коронавірусу. Але інші докази вказують на те, що це помилкова статистика. Наприклад, близько 5% депутатів у Конго померли від COVID-19. Це в 4 500 разів перевищує офіційний показник серед населення країни.

Тестування - не єдина перешкода. Деякі люди, у яких був позитивний результат тесту на COVID-19, померли від інших причин, і тому не були офіційно визнані жертвами пандемії. Тим не менш, такі випадки, ймовірно, рідкісні: дослідження показують, що люди, які помирають від COVID-19, в середньому пережили б ще одне десятиліття, якби не інфікування хворобою.

Не потрібно інфікуватися COVID-19, щоб стати жертвою пандемії. Інші смертельні випадки, яких можна було б уникнути, сталися саме через пандемію, наприклад, через надмірно навантажені лікарні або більш необачну їзду по порожніх дорогах в період локдаунів.

І навпаки, пандемія, можливо, також врятувала деякі життя, оскільки люди, що дотримувалися карантинних заходів, могли уникнути грипу та інших хвороб. Навіть якби всі люди, які померли безпосередньо від COVID-19, були точно підраховані, це не означатиме справжньої кількості жертв пандемії.

Однак є досить дієвий спосіб оцінити кількість загиблих від пандемії. «Надмірна смертність» - це розрив між фактичною кількістю смертей на конкретний момент та рівнем смертності, який можна було б очікувати за звичайних обставин.

Ця модель спирається на припущення, що будь-які несподівані випадки смерті були спричинені пандемією, і оскільки кількість смертей, як правило, майже не змінюється з року в рік, це здається розумним порівнянням.

У багатих країнах, де широко проводяться тести на COVID-19, кількість смертей, пов'язаних з цією хворобою, зазвичай близька до кількості надмірних смертей, що говорить про те, що різниця у тестуванні, швидше за все, є найбільшим джерелом упередженості.

Аналітики намагаються оцінити реальну кількість жертв пандемії у всьому світі, використовуючи модель машинного навчання, щоб заповнити прогалини. Модель не є досконалою: оцінка надмірної смертності для кожної країни з початку 2020 року є складним завданням. Але це точніший показник, ніж офіційні підрахунки.

Розподіл допомоги відповідно до офіційних показників був би серйозною помилкою, наприклад, тому, що країни, які не мають можливостей оцінити всю шкоду від пандемії, не отримали б достатньої підтримки. Оцінка надмірної смертності робить можливим порівняння між країнами з різними можливостями тестування та звітності, резюмує видання.

Пандемія COVID-19 несе руйнівний вплив на боротьбу з іншими смертельними інфекційними захворюваннями, згідно зі звітом, який порівнює дані за 2019 та 2020 роки щодо боротьби проти ВІЛ, туберкульозу  та малярії у більш ніж 100 країнах.

У міру того, як країни опинилися в умовах карантинних обмежень, і більшість ресурсів були перенаправлені на боротьбу з пандемією, на тестування та лікування COVID-пацієнтів, зусилля у боротьбі з іншими хворобами різко впали.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі