Світовий порядок на основі правил не існує – The American Interest

Немає жодної концепції у світі, яку б частіше пригадували у дебатах щодо міжнародної політики, ніж так званий "заснований на законах" міжнародний порядок. На уявлені, що всі пов'язані добіркою глобальних правил, які стоять вище влади, ґрунтуються Національна стратегія безпеки Великобританії, Австралійський оборонний білий листок і Національна стратегія США,

Власне, 3 був створений, щоб покласти край війнам і встановити верховенство права у світі. Це завжди було важко зробити, а особливо зараз, у еру мультиполярності і протистояння з її посяганнями на суверенітет і права людини, коли сама ідея правил дуже розмита.

Про це на сторінках The American Interest пише директор Інституту стратегії і безпеки Університету Ексетара Патрік Портер. Він зауважує, що теза про "оснований на законах" світ стала чимось на зразок закляття, яке повторюють автоматично, так, ніби від цього воно здійсниться.

"Безумовно, порядок значно кращий, ніж хаос. Певне регулювання і процесуальність кращі, ніж свавілля не прирученої влади. І краще, коли держави формулюють жорсткі правила руху, навіть якщо дорога некерована. Але проблема не в законі. Проблема в точному дотриманні законів, амбіційності того, що формальні правила можуть замінити владу політики, а також в більш широкому уявленні, що політиків можна усунути відповідно до певних кодексів і інститутів", - йдеться в статті.

Автор додає, що сама ідея про те, що світ повинен обертатися навколо законів і їхнього виконання, позбавляє країни можливості вести зовнішню політику. Як і всі інші концепції, які намагаються спростити світ і зробити його одним цілим, законність має обмежену цінність. Людство не може збудувати світовий порядок на основі законів.

"Міжнародний порядок на основі законів" звучить дуже спокусливо і прогресивно. Ця ідея злітає з язика так легко, як і інші високі концепції, такі як "глобальне управління" чи "міжнародна спільнота". Ця концепція також здається зброєю, яка має спокусливий вигляд для великих держав, в якій вони бачать інструмент для підвищення свого престижу, виступаючи в ролі поліцейського. Але після випробування у жорстокому світі реальних рішень, вона не здається життєздатною.

Абсолютне дотримання правил лежить в серці доктрини, розробленої колишній Генеральний секретарем ООН Кофі Анноном, яку він опублікував на тлі війни в Іраку. Аннон, будучи адвокатом світового порядку на основі правил, наполягав, що ООН – це "джерело легітимності" застосування сили. Він склав цю доктрину на тлі скарг про нелегальне вторгнення США на чолі з адміністрацією Джорджа Буша-молодшого без остаточної, другої резолюції Ради безпеки ООН. Критики говорили, що американський президент так знищив усі світові закони і повернув світ у часи хаосу.

Аннон після Іракської війни зробив висновок, що потрібно більш тісно працювати в рамках ООН. Але на жаль для цього підходу, після повалення режиму Садама Хусейна і спалаху насильства в Іраку Рада безпеки ООН у червні 2004 року ухвалила резолюцію 1546, яка легітимізувала довготривале розміщення міжнародних військ на іракській землі. Іракські бойовики продемонструвати, що вони думають про "єдине джерело легітимності", підірвавши штаб-квартиру ООН в Багдаді.

"Чи можливо, що влада ООН не така важлива, як дехто думає? Хай там як, а ідея про те, що військові дії можуть бути законними лише з дозволу ООН – організації, Комісію з прав людини якої очолювала Лівії часів диктатора Муаммара Каддафі, і чия Рада безпеки складається з режимів, відповідальних за звірства на площі Тяньаньмень і Тібеті чи в Чечні і Криму – стала популярною", - пише експерт.

За умови послідовного застосування, ця доктрина повинна була б заблокувати інтервенції, виправдані моральними і стратегічними причинами, такі як вторгнення В'єтнаму в Камбоджу для зупинки геноциду, чи Танзанії в Уганду для повалення режиму диктатора Іді Аміна. Сирія сьогодні доповнила список проблем. Колишній британський міністр закордонних справ Ендрю Мітчелл нещодавно засудив російські бомбардування в сирійському Алеппо.

"Вимагаючи міжнародних дій для зупинки бійні, він наполіг, що ООН єдиний може "символізувати владу міжнародної спільноти". Мітчелл не звернув увагу, що Росія має статус постійного члена Ради безпеки ООН з правом вето. Очевидною проблемою є те, що один із арбітрів також став кривавим агресором, який не захоче влаштовувати інтервенцію проти себе ж", - пише експерт.

Він також звертає увагу на те, що ті, хто пише про "міжнародні правила", вважають геополітичний бандитизм минулим, практикою 19-го століття, якій немає місця в 21-му. Але Володимир Путін при цьому окупував Крим і захопив частину території на Сході України. Якщо велика держава під тиском багатьох інших націй не погодиться дотримуватися "заснованого на правилах" світового порядку, що вочевидь і відбувається, тоді такий порядок дуже крихкий або несправжній.

Нагадаємо, що на підтримку територіальної цілісності України виступили всі країни Радбезу ООН, крім Росії. Всі решта держав не визнали окупацію Криму. Втім, на реальний стан речей це ніяк не вплинуло. Також постійний представник Ради бепеки ООН Росія агресивно поводиться не лише в Україні. Нещодавно Держдеп запідозрив Росію в порушенні резолюції Радбезу ООН щодо Сирії. Оскільки її літаки почали проводити бомбардування з військової бази в Ірані, а це потребувало узгодження з США і іншими сторонами.