Світ одночасно зіштовхнувся з гуманітарними та екологічними катастрофами — The Guardian

Так само як і людина, дика природа «не знає кордонів». Водночас блокування переселення людей руйнує екологію, знищуючи біологічні види. Це століття, в якому збігаються гуманітарні та екологічні катастрофи. Зміна клімату вже «вигнала» мільйони людей із їхніх домівок і, ймовірно, «виселить» ще сотні мільйонів, пише The Guardian.

Голод, від якого зараз страждає Мадагаскар, за припущенням ООН, є ймовірним наслідком кліматичної кризи. Таке явище не буде останнім.

Великі міста можуть зіштовхнутися з дефіцитом води, оскільки водойми осушуються. Забруднення повітря вбиває близько 10 мільйонів людей на рік. Синтетичні хімічні речовини в ґрунті, повітрі та воді чинять небезпечний вплив як на екологію, так і безпосередньо на людей.

Гуманітарні катастрофи, а також жорстокі та нераціональні реакції урядів на них, призводять до екологічної кризи. Це яскраво демонструє будівництво стін на кордонах.

Для прикладу, зараз за допомогою 140 британських військових інженерів Польща починає будувати стіну висотою 5,5 метра вздовж 180 км кордону з Білоруссю.

Стіна описується як «захід безпеки», але вона захищає Європу не так від загрози, як від найбільш вразливих людей: біженців із Сирії, Іраку та Афганістану, які рятуються від переслідувань, катувань та масових вбивств. Вони стали інструментом режиму Білорусі, який використовував мігрантів як політичну зброю. Тепер люди застрягли на кордоні.

Падіння Берлінської стіни мало стати початком нової ери свободи. Однак у світі після цього стін з’явилося більше, ніж впало. З 1990 року Європа побудувала прикордонні стіни в шість разів довші за бар’єр у Берліні. У всьому світі кількість стін на кордонах зросла з 15 до 70 після закінчення холодної війни.

Для тих, хто потрапив у пастку на кордонах, жорстокість капіталізму навряд чи можна відрізнити від жорстокості комунізму.

Гуманітарний вплив стін на кордонах вже давно відомий. Але їхній екологічний вплив також руйнівний. Дороги та сільськогосподарські угіддя ізолюють дику природу, але ніщо не ізолює біологічні види так ефективно, як прикордонні стіни. Вони «розрізають та відокремлюють» середовища проживання біологічних видів із безпрецедентною швидкістю.

Навіть у великих заповідниках види дикої природи можуть скоротитися або опинитися на межі зникнення. Генетичне різноманіття видів звужується, що робить їх більш вразливими до захворювань.

Зараз умови навколишнього середовища дуже швидко змінюються в результаті кліматичної кризи. Нова стіна між Польщею та Білоруссю «розріже» Біловезьку пущу – один із найбільших лісових масивів у Європі, на дві частини. Посеред лісу вже існує тимчасовий бар’єр із колючого дроту, який блокує рух популяцій бізонів, вовків, оленів та інших диких тварин.

Проте, незважаючи на заклики вчених, масові екологічні наслідки ігноруються. Не було проведено жодної оцінки впливу стіни на польсько-білоруському кордоні на навколишнє середовище, що порушує як Директиву ЄС про середовище проживання, так і деякі міжнародні договори.

Подібні катастрофи відбуваються по всьому світу. Прикордонна огорожа, встановлена між Словенією та Хорватією у 2015 році, може спричинити поступове вимирання рисі в Динарському нагір’ї.

Бар’єр між Індією та Пакистаном став загрозою для популяції кашмірського мархура — рідкісного виду дикого козла. Найдовші прикордонні огорожі в світі відокремлюють Китай, Монголію та Росію один від одного. Вони ізолювали низку біологічних видів.

Стіна, що відділяє Сполучені Штати від Мексики, стала загрозою для кількох рідкісних видів ссавців, а також для карликової сови, яка літає занадто низько, щоб перетнути бар’єр. В умовах циклів покращення і погіршення стану екології пустелі популяції виживають, заселяючи території після того, як їх витіснила посуха. Стіна в багатьох випадках робить це неможливим.

Прикордонні стіни спричиняють велику кількість смертей і лише частково ефективні у досягненні заявленої мети – блокуванні міграції людей, але вони дуже ефективні в ізоляції інших біологічних видів.

Стіни на кордонах прискорюють кризу вимирання біологічних видів та роблять екосистеми нежиттєздатними, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Гуманітарна криза у світі набуває безпрецедентних масштабів — The Guardian

Американські вчені підсумовували дані щодо співвідношення ізотопів різних елементів у морських відкладах за останні 24 тисячі років. В результаті вони дійшли висновку, що сучасне потепління клімату стало найшвидшою його зміною за кілька десятків тисяч років.

Вчені з Німеччини та США заявили про те, що наслідки глобального потепління відчуваються по всьому світу і вже торкнулися переважної більшості жителів Землі. За їхніми даними, наслідки зміни клімату відчувають уже 85% мешканців планети.