Столтенберг: Що НАТО повинен зробити у Вільнюсі, відповідаючи на війну в Україні?

Поділитися
Столтенберг: Що НАТО повинен зробити у Вільнюсі, відповідаючи на війну в Україні? © NATO/Flickr
Перед самітом у столиці Литви Генеральний секретар Альянсу звернув увагу на загрози, перед якими постали союзники, а також описав свої очікування.

Незаконна війна, яку Росія почала проти України, стала поворотним моментом в історії. Війна повернулася до Європи, а суперництво між великими державами зростає. Авторитарні режими об'єднуються, щоб кинути виклик глобальним правилам та інституціям, які лежать в основі миру і стабільності. Владімір Путін обмежує свободи і поглиблює розбіжності у власній країні, як це наочно продемонстрував бунт «Вагнера». Але ніхто не повинен недооцінювати Росію і небезпеки, перед якими сьогодні постав світ.

Про це в статті для Foreign Affairs пише Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Він нагадав, що союзники по НАТО в Європі і Північній Америці, а також їхні партнери в усьому світі надають Україні безпрецедентну економічну і військову підтримку. За останнє десятиріччя Альянс провів найбільше посилення колективної оборони за останнє покоління. Союзники посилили військову присутність у Східній Європі і збільшили витрати на оборону. Зі вступом Фінляндії, а незабаром і Швеції, НАТО стає сильнішим і більшим.

«Ми повинні продовжувати цю динаміку і зберігати нашу силу і єдність. Це саме те, що будуть робити лідери НАТО, коли ми зберемося завтра на саміт у Вільнюсі. Я очікую, що союзники по НАТО підтвердять нашу непохитну підтримку України, продовжать зміцнювати нашу власну оборону і посилять нашу співпрацю з нашими європейськими та індо-тихоокеанськими партнерами для захисту глобального порядку, заснованого на правилах. Це мої головні пріоритети у Вільнюсі і після нього, оскільки я маю честь служити цьому альянсу ще один рік», - зауважив Столтенберг.

Він підкреслив, те, що союзники зроблять або не зроблять зараз, визначатиме світ, в якому доведеться жити протягом наступних поколінь. Тому лідери країн-учасниць надішлють чіткий сигнал: НАТО стоїть єдиним фронтом, і авторитарна агресія нічого не дасть.

Свободу Україні

Столтенберг пише, що коли він відвідав Україну цієї весни, то став свідком жахливих страждань, але також і величезної хоробрості і рішучості українського народу в захисті своєї свободи.

«Коли я їхав потягом до Києва, мене вразило те, як багато свіжих могил вишикувалося вздовж залізничних колій. Я відвідав Бучу і почув про жахи російської окупації. Я також бачив зусилля, спрямовані на відбудову кращої, сильнішої України», - пригадав Генеральний секретар НАТО.

Столтенберг зауважив, що саме зараз українські війська ведуть запеклі бої за повернення окупованої території, але вони стикаються з потужною російською обороною і важкими умовами на місцевості. Якщо Росія припинить воювати, настане мир. Якщо Україна припинить воювати, вона перестане існувати як країна. Генсек НАТО переконаний, що українці не здадуться, бо чим більше перемог вони здобудуть на полі бою, тим сильнішою буде їхня позиція за столом переговорів.

«Всі хочуть, щоб ця жорстока війна закінчилася, але справедливий мир не може означати заморожування конфлікту і прийняття угоди, продиктованої Росією. Фальшивий мир лише дасть Москві час перегрупуватися, переозброїтися і знову напасти. Ми повинні розірвати цикл російської агресії, і найкращий спосіб досягти тривалого миру завтра - це підтримати Україну, щоб вона перемогла як суверенна нація зараз», - наголосив він.

Члени НАТО підтримують Україну відтоді, як вона здобула незалежність 30 років тому. Столтенберг нагадав, що після незаконної анексії Криму і російської дестабілізації Донбасу у 2014 році союзники забезпечили Київ багаторічною підтримкою і підготовкою для військ.

Після вторгнення Москви в лютому 2022 року країни НАТО посилили безпрецедентну підтримку права України на самооборону, закріпленого в Статуті ООН.

«Задля зміцнення України на саміті у Вільнюсі ми домовимось про багаторічний пакет підтримки. Цього року ми вже оголосили про виділення понад 500 мільйонів доларів. Цей пакет допоможе Україні відновити свій сектор оборони і безпеки, щоб вона могла захиститися від подальшої агресії. Він забезпечить повну оперативну сумісність українських збройних сил з силами НАТО», - пише Столтенберг.

За останні 18 місяців Україна зробила величезні кроки у переході від військових доктрин, методів навчання і обладнання радянських часів до стандартів і техніки НАТО. Україна інтегрована з Альянсом більше, ніж будь-коли раніше, і тому союзники повинні робити кроки, які відображають цю реальність.

«У Вільнюсі ми посилимо наші політичні зв'язки, провівши перше засідання нової Ради Україна-НАТО разом з українським президентом Володимиром Зеленським. Це платформа для прийняття рішень і кризових консультацій, де члени Альянсу і Україна будуть на рівних для розв'язання спільних проблем безпеки. Усі члени НАТО згодні з тим, що Україна стане членом НАТО. Двері НАТО залишаються відкритими, що ми довели, запросивши Фінляндію і Швецію минулого року. Членство України в Альянсі - це питання, яке мають вирішити союзники по НАТО і Київ: Росія не має права вето. У Вільнюсі ми викладемо чітке бачення майбутнього України і наблизимо її до НАТО», - підкреслив Столтенберг.

Боротьба з авторитаризмом

Після Холодної війни НАТО наполегливо працював над розбудовою більш конструктивних відносин з Москвою, в тому числі в питаннях контролю над озброєннями, протидії тероризму, боротьби з піратством і посилення наукової співпраці. Але Путін відійшов від мирної співпраці, демонструючи дедалі більш безрозсудну поведінку: від Чечні до Грузії і від Сирії до України. Він демонтував міжнародну архітектуру контролю над озброєннями і вдається до небезпечних ядерних погроз.

Навіть якщо війна закінчиться завтра, немає жодних ознак того, що ширші амбіції Путіна зміняться. Він розглядає свободу і демократію як загрозу і прагне побудови світу, де великі держави диктують, що робити їхнім сусідам. Це ставить його в постійну конфронтацію з цінностями НАТО і міжнародним правом.

«Якщо Путін переможе в Україні, це буде трагедією для українців і небезпекою для світу в цілому. Це стане сигналом для інших авторитарних режимів, що вони можуть досягати своїх цілей за допомогою сили. Китай, зокрема, спостерігає за тим, яку ціну заплатить Росія або яку винагороду отримає за свою агресію. Він вчиться на військових невдачах Москви і на реакції міжнародної спільноти. Коли я відвідав Японію і Південну Корею на початку цього року, їхні лідери були явно стурбовані тим, що сьогоднішні події в Європі можуть повторитися в Азії завтра», - пише Столтенберг.

Він пояснює, що НАТО не розглядає Китай як супротивника. І з Пекіном потрібно продовжувати взаємодіяти задля подолання сучасних глобальних викликів, в тому числі розповсюдження ядерної зброї і зміни клімату. Водночас, на думку Генсека НАТО, Китай повинен використати свій значний вплив на Росію, щоб змусити її припинити свою незаконну війну проти України. Однак поки що Пекін не засудив агресію Москви, а натомість посилює економічну, дипломатичну та військову співпрацю з Росією. Дедалі більш поведінка китайського уряду за кордоном і репресивна політика всередині країни кидає виклик безпеці, цінностям і інтересам НАТО.

«Пекін погрожує своїм сусідам і залякує інші країни. Він намагається взяти під контроль критичні ланцюги постачання і інфраструктуру в країнах НАТО. Ми повинні чітко усвідомлювати ці виклики і не торгувати інтересами безпеки заради економічної вигоди», - вважає Столтенберг.

Оскільки авторитарні режими зближуються один з одним, ті, хто вірить у свободу і демократію, повинні теж стояти разом. НАТО - це регіональний альянс Європи і Північної Америки, але виклики, з якими він має справу, глобальні. Саме тому Столтенберг запросив лідерів ЄС і Австралії, Японії, Нової Зеландії і Південної Кореї приїхати у Вільнюс. Генеральний секретар НАТО наголосив, що демократії повинні мати спільне розуміння безпекових ризиків і працювати разом над зміцненням стійкості своїх суспільств, економік і демократій.

Сильніше, краще, швидше

Російська модель агресії - це суворе нагадування про те, що не можна виключати можливість нападу на країни НАТО. Тому союзники повинні продовжувати зміцнювати і інвестувати в свої сили стримування і оборони. Але цей процес почнеться не з нуля. Тому що після незаконної анексії Криму в 2014 році Альянс здійснив фундаментальний перехід від військових місій за межами своїх кордонів до колективної оборони. Останні десять років були вирішальним десятиліттям адаптації, підготовки НАТО до непередбачуваного майбутнього.

З 2014 року союзники вперше розгорнули боєздатні війська на східному фланзі НАТО, привели більше військ у вищу ступінь готовності по всьому Альянсу і адаптувались до захисту країн-союзників у космосі і кіберпросторі так само ефективно, як на суші, на морі і в повітрі.

«Цього року оборонні видатки європейських союзників і Канади зростуть на 8,3% в реальному вимірі. Це найбільше зростання за останні десятиріччя. Оборонні видатки НАТО збільшуються вже дав’ятий рік поспіль. США також збільшують свої оборонні витрати», - пише Столтенберг.

Він також описав подальші важливі кроки для посилення стримування і оборони. Союзники погодять нові, детальні регіональні оборонні плани, які повністю пов'язані з силами, можливостями і командуванням, необхідними для їх виконання. НАТО матиме 300 тисяч військових у стані підвищеної бойової готовності, в тому числі значні військово-повітряні і військово-морські сили.

«Ми адаптуємо наші командні структури до нової географії Альянсу з урахуванням членства Фінляндії, яка подвоїла сухопутний кордон НАТО з Росією, і незабаром членства Швеції. Це змінює правила гри для європейської безпеки і забезпечить безперервний щит від Балтійського до Чорного моря. Ми також суттєво посилюємо співпрацю з оборонною промисловістю з метою нарощування виробництва як для української, так і для нашої оборони», - пише Столтенберг.

Цей фундаментальний зсув у колективній обороні НАТО вимагає зобов'язань щодо збільшення витрат на оборону на багато поколінь. Генсек Альянсу підкреслив, що реальний прогрес є, але він відбувається не так швидко, як того вимагає небезпечний світ. У Вільнюсі країни НАТО візьмуть на себе більш амбітні зобов'язання інвестувати 2% ВВП в оборону. 

«Ця цифра має бути основою для розвитку, а не стелею, якої треба досягти. Ми повинні інвестувати більше і інвестувати зараз, тому що безпека є основою для процвітання наших економік і суспільств. Запобігти агресії сьогодні дешевше, ніж вести війну завтра», - застеріг Столтенберг.

Агресивна війна Путіна проти України зруйнувала будь-які ілюзії щодо мирного співробітництва. Тому союзники повинні витрачати більше і робити більше разом, щоб залишатись у безпеці.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі