Ця вимога пов'язана із санкціями, накладеними на КНДР за регулярні випробування ядерної зброї.
У заяві, поданій на розгляд Радбезу ООН, Вашингтон також просить організацію включити до санкційного списку 27 судноплавних і торговельних організацій із КНДР.
Тим не менш, із заявлених 33 суден лише 19 ходять під прапором Північної Кореї. Ці судна підозрюють у тому, що вони доставляють нафту в КНДР в обхід накладених на країну санкцій. Інші кораблі належать різним державам з Африки і Південної Америки, зазначає DW.
Раніше повідомлялося про те, що США посилили санкції проти Північної Кореї, включивши до санкційного списку 27 судноплавних транспортних компаній з КНДР, Китаю, Панами, Тайваню і Сінгапуру, 28 кораблів із різних країн і одного громадянина Китаю. Санкції спрямовані на перекриття каналів поставок нафти та вугілля в КНДР.
Президент США Дональд Трамп, коментуючи посилення санкцій проти північнокорейського режиму, заявив про їхню безпрецедентність.
Також у січні 2018 року Євросоюз знову розширив санкції проти КНДР. До санкційного списку внесли ще 16 фізичних осіб та північнокорейське Міністерство у справах армії. Особам, які потрапили під санкції, обмежать пересування, а їхні активи заморозять. Загалом під санкції ООН потрапили 79 фізичних осіб та 54 організації, ще 41 фізична особа і 10 організацій були внесені безпосередньо ЄС.
Раніше, 26 грудня минулого року, санкції проти Північної Кореї розширили Сполучені Штати. До цього, 22 грудня, Рада безпеки ООН одноголосно ухвалила рішення про посилення санкцій проти Північної Кореї. У КНДР це рішення назвали "актом війни".
Детальніше про ядерну загрозу КНДР і її вплив на систему міжнародних відносин читайте у матеріалі Віктора Константинова "Корейська "корозія" режиму нерозповсюдження" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".