Альянс AUKUS став важливим стратегічним ходом.
Сполучені Штати отримали багато переваг завдяки своїй оборонній угоді з Австралією та Великою Британією. Америка вирішила поділитися технологіями атомних підводних човнів в рамках нового альянсу під назвою AUKUS. Але це досягнення має свою ціну: Франція, називаючи угоду «ножем у спину», відкликала своїх послів з Канберри та Вашингтона. Париж розізлився через втрату угоди з Австралією про продаж дизельних підводних човнів на суму 66 мільярдів доларів, пише The Washington Post.
Чи варта ця угода таких ризиків? Швидше за все, так. Чи можна було б організувати альянс краще? Так.
AUKUS - це важливий стратегічний хід. Новий альянс робить «тихоокеанський поворот», який свого часу рекламував колишній президент США Барак Обама.
Десять років тому Обама відправив до Австралії 2 500 морських піхотинців США. Вплив такого розгортання дрібний у порівнянні з тим, коли Австралія отримає атомні підводні човни, які патрулюватимуть глибини Тихого океану.
Китай будує крилаті ракети та балістичні ракети для різних цілей, включаючи авіаносці США. Але Пентагон повідомляє, що «йому як і раніше не вистачає потужних глибоководних засобів».
Це момент, який ВМС Австралії зможуть використати спільно з флотом США та Великої Британії. Сполучені Штати вже експлуатують 68 атомних підводних човнів, Велика Британія - 11. Як тільки австралійські атомні підводні човни будуть готові, здатність Китаю панувати над морськими шляхами та вторгнутись у Тайвань знизиться.
Морський баланс сил ще більше змістився б проти Китаю, якби Японія, яка вже має 20 дизельних підводних човнів, побудувала власні атомні підводні човни.
Програму AUKUS необхідно прискорити, щоб зменшити вікно вразливості Австралії. До того ж, Китай може стати агресивнішим, поки має таку можливість.
Президент КНР Сі Цзіньпін частково сам винен у подібному розвитку подій. Розширені територіальні претензії Китаю, порушення прав людини та жорстка дипломатія насторожили сусідів Пекіна, і це створило стратегічні можливості для Сполучених Штатів.
Пекін, наприклад, намагався покарати Австралію торговельними санкціями за відмову купувати технології 5G від компанії Huawei, а також через критику порушення прав людини в Китаї та заклики до розслідування походження COVID-19. В результаті такої поведінки, ставлення Австралії до Китаю суттєво змінилося.
Це дозволяє Байдену створити коаліцію, яка б стримувала Китай. Цього тижня, всього через кілька днів після оголошення про AUKUS, лідери альянсу QUAD - коаліції США, Японії, Австралії та Індії - зустрінуться у Вашингтоні. AUKUS та QUAD - найважливіші стратегічні ініціативи, здійснені Сполученими Штатами у XXI столітті, і вони допоможуть розвіяти деякі побоювання щодо відступу США від глобальної геополітики після виходу американських військ з Афганістану. Сполучені Штати могли б бути ще більш успішними у протидії Китаю, якби Байден переглянув свою політику протекціонізму і знову приєднався до Транстихоокеанського партнерства, яке він підтримував, коли був віце-президентом.
Ще одна країна, яка також незадоволена AUKUS, як і Китай, - це Франція. Певною мірою образу Парижа можна зрозуміти. Під час переговорів про новий пакт Париж залишався осторонь. Адміністрація Байдена не попередила президента Франції Еммануеля Макрона і це можна сприйняти як дипломатичну помилку. Але у будь-якому випадку Франція була б засмучена.
Така ситуація нагадала момент, коли адміністрація Байдена не проконсультувалася з європейськими союзниками про виведення військ з Афганістану. Якщо американські союзники могли очікувати такої поведінки від Дональда Трампа, то від Байдена чекали більшої поміркованості.
Але відповідь Франції виявилася занадто агресивною. Макрон повинен пам’ятати, що він підтримав інвестиційну угоду Європейського Союзу з Китаєм, підписану у грудні 2020 року попри заперечення США, безпосередньо перед тим, як Байден вступив на посаду президента. Ще в лютому Макрон відкинув ідею створення спільного фронту проти Китаю.
До оголошення про AUKUS у французькій програмі дизельних двигунів виникали затримки. Макрон не повинен бути шокований тим, що Австралія відмовиться від угоди з Парижем на користь придбання потужнішої системи озброєнь.
Сполучені Штати і раніше вступали у напругу з Францією – у 1956 році через Суецьку кризу, у 1966 році через вихід Франції з військового командування НАТО, у 2003 році через виступ Франції проти вторгнення в Ірак. Швидше за все, нова напруга втихне. Байден повинен шукати баланс між відносинами з європейськими союзниками, а також приділяти увагу стратегічній конкуренції з Китаєм, оскільки це протистояння має шанси стати найважливішою стратегічною боротьбою XXI століття, резюмує видання.
США, Великобританія і Австралія створили новий союз в сфері безпеки - AUKUS. Рішення трьох країн є системним і викликано в тому числі прагненням протистояти зростаючому політичному, економічному і військовому впливу КНР. Практична ж співпраця «трійки» почалася з відмови Австралії від великої закупівлі французьких підводних човнів на користь американських атомних підводних човнів, що призвело до відкликання Парижем своїх послів з Вашингтона і Канберри.
Про те, які наслідки для Індо-Тихоокеанського регіону матиме створення нового тристороннього оборонного союзу - розмірковує Віктор Константинов у статті «Три лицарі проти китайського дракона».
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
