Ситуація навколо України може віддалити Китай від Росії — FT

На думку аналітиків, загроза вторгнення Росії в Україну змушує Китай шукати баланс між розширенням відносин з РФ, а також «особистими інтересами» в регіоні, пише Financial Times.

Криза, викликана рішенням президента РФ Владіміра Путіна зосередити російських військових біля кордону з Україною, залишається нестабільною.

Цього місяця Китай підтримав РФ, виступаючи проти розширення НАТО, що підкреслило новий рівень співпраці між китайським лідером Сі Цзіньпіном і Путіним.

Але міністр закордонних справ Китаю Ван І заявив, що «суверенітет, незалежність і територіальну цілісність будь-якої країни слід поважати».

«Ми сподіваємося, що шляхом діалогу та консультацій можна знайти рішення, яке дійсно гарантуватиме безпеку та стабільність у Європі», – сказав Ван І.

Зауваження міністра закордонних справ Китаю відображають зміни після того, коли Пекін запропонував підтримку Росії в її протистоянні із США та НАТО навколо України, заявивши, що Москва має «виправдані занепокоєння щодо безпеки».

Заява Ван І також відхилялася від риторики його власного міністерства, яке критикувало Байдена за розпалювання напруженості.

Пекін, за словами одного вченого з міжнародних відносин із відомого китайського університету, повинен «знайти баланс» у підтримці Москви, не завдаючи шкоди власним військовим та економічним зв’язкам з Україною.

«Серед західних ЗМІ і навіть деяких західних чиновників існує думка, що Китай підтримує російське вторгнення в Україну, але це помилка. Будь-який військовий конфлікт, особливо широкомасштабна війна, безсумнівно, зашкодить інтересам Китаю», — сказав академік, який попросив не називати його імені.

Спроба Пекіна зберегти нейтралітет, однак, буде перевірена, якщо Захід запровадить фінансові санкції, щоб чинити тиск на Росію.

«Рішення Китаю або дотримуватися нових західних санкцій, або допомогти Росії уникнути їх, визначить масштаби економічної та політичної ізоляції, яку можуть принести санкції для РФ», – сказав аналітик Кріс Міллер з Інституту зовнішньої політики.

Аналітики стверджують, що Китай намагатиметься відокремити протистояння із США і НАТО, в якому він підтримує Росію, від своїх застережень щодо потенційного порушення суверенітету України.

«Підтримка Китаю та Росії грає важливу роль, коли вони кидають виклик США, тому що саме там їхні інтереси найбільше співпадають. Коли справа доходить до територіальних амбіцій, обидві країни виявляли досить неоднозначну позицію щодо поведінки одна одної», – каже експерт із російсько-китайських відносин з Університету Нового Південного Уельсу в Сіднеї Олександр Корольов.

Інтереси Китаю в Україні включають мільярди доларів інвестицій у будівельні контракти, а також інвестиції в телекомунікації та закупівлю української військової техніки.

Експерти розійшлися щодо того, чи Пекін, який з початку пандемії коронавірусу все частіше зосереджується на внутрішній політиці, схилятиметься до більшої дипломатичної ролі в послабленні напруженості, чи буде він залишатися осторонь у міру того, як Путін наближається до збройного конфлікту.

Загроза вторгнення РФ в Україну також дала Китаю можливість збільшити свої важелі впливу на Москву, зміцнити власну енергетичну безпеку і скористатися перевагами слабкості в Європі, зазначають аналітики.

«Росія не завжди так легко надає доступ до своїх ресурсів, але у Китаю є важелі впливу», — сказав експерт з питань енергетики в Азії Гевін Томпсон.

Західні санкції через ситуацію навколо України також можуть поглибити залежність Москви від Пекіна, тоді як їхній успіх чи невдача буде уроком для Сі у протистоянні із США, вважають експерти.

«Якщо їм вдасться спрямувати серйозні витрати на Росію, загроза західних санкцій проти Китаю, які можуть бути використані у разі кризи в Азії, будуть більш реальними», — сказав Томпсон.

«Але якби Китай допоміг Росії пом’якшити вплив цих санкцій, США втратять важливий інструмент впливу, і їхня здатність стримувати Китай за допомогою економічних засобів буде зменшена», - додав аналітик.

Коли Сі і Путін зустрілися в Пекіні цього місяця, вони також домовилися збільшити поставки російського газу до Китаю.

Томпсон вважає, що Сполученим Штатам може бути «дуже важко» орієнтуватися на ресурси, що поставляються безпосередньо з Росії до Китаю.

«Я думаю, що вони відчувають себе досить упевнено, коли йдеться про ці угоди. Якщо ви не можете вплинути на це, а ціни та структури платежів переважно знаходяться за межами стандартної глобальної банківської системи, за межами доларової системи США, ви майже нічого не можете з цим вдіяти», – сказав Томпсон про енергетичні домовленості Росії з Китаєм.

Умови угоди не є прозорими, але експерти вважають, що китайсько-російські енергетичні домовленості раніше передбачали позики та кредитні послуги. Як правило, Китай позичає в юанях, тобто Росія повинна купувати китайські товари та послуги.

«Китай має можливість укладати вигідні угоди», – сказав Томпсон.

Аналітик Цао Сінь з Міжнародного центру дослідження громадської думки Інституту Чарха вважає, що російське вторгнення залишається «малоймовірним», але Москва, схоже, використовує розрив між США та великими державами Європи для розколу НАТО.

Корольов також стверджував, що конфлікт інтересів у безпосередньому сусідстві Китаю та РФ не підірвав партнерство між Пекіном і Москвою, оскільки країни прагматично подолали пов’язані з цим проблеми, такі як збройне втручання Росії в Грузію в 2008 році та агресія Кремля проти України в 2014 році.

«Китай відмовлявся відкрито висловлювати підтримку російським діям, але Пекін також прямо не виступав проти і не критикував Росію», - сказав аналітик.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зближення Китаю та Росії може посилити Захід — The Washington Post

Пекін, що претендує на глобальне лідерство, потребує «кола друзів». Тому Китай, хоча і закликав відділити спорт від політики, разом із Росією використав зимові Олімпійські ігри-2022 не тільки для демонстрації міжнародного престижу, а й для того, щоб розірвати єдність американських союзників і продемонструвати існування спільноти країн, котрі поділяють китайський світогляд.

Про те, як Олімпіада-2022 в Пекіні стала продовженням американо-китайського протиборства, розмірковує Наталія Бутирська у статті «Не тільки Путін: Китай формує «коло друзів».