Санкції проти Білорусі можуть не спрацювати — The Washington Post

Європейський Союз веде підготовку санкцій проти Білорусі після того, як білоруський диктатор Олександр Лукашенко перехопив рейс авіакомпанії Ryanair і затримав журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу. Лідери ЄС домовились посилити санкції проти авторитарного уряду Лукашенка, заборонивши авіакомпаніям перетинати повітряний простір Білорусі та закрили доступ до європейських аеропортів національній білоруській авіакомпанії, пише The Washington Post.

Вашингтон повторно запровадить санкції проти дев'яти білоруських державних підприємств. Чиновники адміністрації Байдена також координують роботу з союзниками в ЄС для розробки «цілеспрямованих санкцій проти ключових членів режиму Лукашенка», сказала прес-секретар Білого дому Джен Псакі.

Під час неформальних переговорів у четвер міністри закордонних справ ЄС домовилися про санкції на білоруські нафтопродукти, що є основним джерелом доходів для уряду, а міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас заявив журналістам, що, за відсутності поступок на режим Лукашенка чекають додаткові обмеження.

Але експерти кажуть, що наразі незрозуміло, наскільки санкції впливатимуть на поведінку Лукашенка.

Президент Росії Володимир Путін у п'ятницю зустрівся з Лукашенком. Росія вже давно є економічним та політичним партнером Білорусі і твердо підтримує свого союзника. Аналітики очікують, що президент Байден бути тиснути на Путіна щодо «білоруського питання» під час  двостороннього саміту наступного місяця.

Економічні санкції - які часто розглядають як найкращу альтернативу військовій силі, стали улюбленим інструментом у Вашингтоні та серед багатьох західних політиків. Вони можуть складатися із загальних заборон на торгівлю з країною або обмежень на операції з конкретними іноземними фізичними особами.

США застосовують економічні санкції частіше, ніж будь-яка інша країна. В останні місяці адміністрація Байдена відновила санкції проти М'янми, використала їх проти Росії за ув'язнення опозиційного лідера Олексія Навального та запровадила обмеження проти Китаю за дії в Гонконгу.

ЄС також часто використовує санкції: без спільних військових сил такі обмеження становлять найпотужнішу зброю блоку проти іноземних «порушників».

Професор політології з Університету Мемфіса Дурсун Пексен підрахував, що санкції «не працюють принаймні від 65 до 95 відсотків». Яскравим прикладом він назвав Північну Корею, яка залишається вперто тоталітарною країною, хоча династія Кім перебуває під санкціями США більше півстоліття.

«Санкції рідко працюють для досягнення запланованих політичних цілей. Але це не означає, що вони завжди зазнають невдачі» - сказав він.

Загалом, зазначають експерти, санкції ефективніші у досягненні бажаних цілей, коли вони є багатосторонніми, цілеспрямованими та прикріпленими до конкретних, реалістичних цілей. Як приклад історії «успіху» Пексен вказав на використання санкцій адміністрацією колишнього президента США Барака Обами, щоб змусити Іран погодитися на переговори про ядерну угоду. І навпаки, санкції адміністрації колишнього американського лідера Дональда Трампа, спрямовані на зміну режиму, послужили лише загостренню напруженості між Іраном та Штатами.

У випадку Білорусі Європейський Союз і Сполучені Штати запроваджували кілька раундів санкцій під час майже 27-річного правління Лукашенка у відповідь на його репресивну політику. До них належить ембарго на озброєння у 2004 році після зникнення опозиційних політиків.

Європа відмовилася від більшості санкцій у 2016 році в період потепління відносин із Білоруссю.

Але після махінацій Лукашенка із президентськими виборами 2020 року, які спричинили масові протести та жорстокі репресії, Європейський Союз запровадив додаткові санкції проти східноєвропейської країни. Вісімдесят вісім фізичних та сім юридичних осіб зараз знаходяться під дією санкцій, включаючи заборони на виїзд та заморожування активів.

США також запровадили нові санкції проти Білорусі. З моменту вступу на посаду Джо Байден заблокував операції з дев'ятьма найбільшими нафтовими та нафтохімічними компаніями та запровадив санкції проти 109 білоруських чиновників.

Нові санкції ЄС будуть націлені на критичні сектори білоруської економіки.

Білоруські опозиційні групи закликають ЄС заборонити компаніям мати справу з найбільшим державним виробником калію та низкою нафтопереробних підприємств і банків. Вони також запропонували обмеження на нові іноземні інвестиції та кредитні зв'язки для білоруських банків.

Але такі заходи можуть не мати значного впливу на те, що часто називають «пострадянською» економікою. Державні компанії домінують в білоруській економіці, яка більше залежить від Росії, ніж від Західної Європи чи США.

Майже половина всіх товарів, які виробляє Білорусь, спрямовуються до Росії, а близько 24 відсотків до ЄС. І домовленість з Росією, яка дозволяє Білорусі імпортувати російську нафту, переробляти та перепродавати її, склала значну частину її валового внутрішнього продукту.

«Найефективніший шлях тиску на Білорусь - це пошук способу перервати тісні зв'язки Білорусі з Росією», - сказав Пексен.

Професор політології з університету Дьюка Брюс Джентлсон заявив, що обмеження польотів може більше зашкодити Лукашенку та його колу, ніж галузеві санкції.

Росія могла б надати товари та техніку замість ЄС, але «немає альтернативи» повітряному простору Європи, сказав він.

Однак санкційні режими також мають історію шкоди цивільному населенню. Наприклад, у Сирії скорочення фінансування неурядових організацій внаслідок санкцій перешкоджає наданню гуманітарної допомоги звичайному населенню.

«Багато наукових робіт щодо економічних санкцій показує, що вони часто бувають помилковими і завдають шкоди людям, яким ви намагаєтесь допомогти», - сказав Джентлесон.

Білоруси, ймовірно, відчують негативний вплив додаткових санкцій. Деякі вже висловлювали побоювання, що обмеження польотів не дозволять дисидентам покинути країну.

Співробітник Білоруського інституту стратегічних досліджень Кацярина Шмацина заявила, що для багатьох білорусів страждання від посилення репресій сприятимуть підтримці санкцій.

«Найактивніша частина суспільства, яка бере участь у протестах, виступає за санкції, розуміючи, що це робить більший тиск на Лукашенка. Вони готові терпіти короткострокові втрати», - сказала вона.

Лукашенко назвав санкції та «авіазаборони» новим видом «гібридної атаки», передбачаючи, що Росія стане наступною мішенню.

«Потрібно сказати, що події останніх днів свідчать про абсолютно несправедливий тиск західних країн на Білорусь, який, схоже, зростає», - заявив прем'єр-міністр Білорусі Роман Головченко.

Якщо Росії набриднуть вагання Лукашенка створити поглиблений союз із Кремлем і Москва втомиться надавати фінансову підтримку Білорусі, Лукашенко може втратити союзника, стверджують експерти.

Підтримка Москви - це ставка, яку готовий зробити Лукашенко, сказала Шмацина. Зважаючи на те, що міжнародне співтовариство та білоруси вважають його перемогу на виборах нелегітимною і є велика ймовірність того, що Лукашенка притягнуть до кримінальної відповідальності, якщо до керівництва в країні прийде більш демократичний лідер, диктатор зробить все, щоб утримати владу, навіть якщо міжнародна реакція буде ще жорсткішою, вважає аналітик.

«Політика Лукашенка перебуває в режимі виживання. У них немає сценаріїв виходу», - сказала Шмацина.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна і ще 20 країн вимагають від Лукашенка звільнити Протасевича

Нагадаємо, 23 травня в аеропорту Мінська був екстрено посаджений літак Ryanair рейсу Афіни-Вільнюс. Спочатку повідомлялося про можливе мінування повітряного судна, в аеропорт стягнули пожежних і карети «швидкої допомоги». Пізніше стало відомо про те, що на борту літака знаходиться опозиційний журналіст Роман Протасевич, його затримали. Інформацію про затримання Протасевича підтвердили в МВС Білорусі. На батьківщині журналіст є підозрюваним за статтею 293 КК Білорусі, йому може загрожувати страта.

24 травня в МВС Білорусі повідомили про місцеперебування опозиційного журналіста. Також державні білоруські ЗМІ поширили відео, на якому Протасевич спростовує інформацію про проблеми зі здоров'ям, а також говорить, що співпрацює з білоруськими правоохоронцями і дає свідчення.

Про те, які наслідки матиме викрадення Протасевича для білоруської опозиції, Білорусі та України - читайте в статті Володимира Кравченка «Зона, заборонена для польотів».