Але легенда про те, що Київ, виснажений війною, нібито вже не зацікавлений в поверненні зруйнованого регіону на Сході України, розійшлася в ЗМІ з певною метою.
Про це на сторінках Frankfurter Allgemeine Zeitung пише Конрад Шуллер, зауважуючи, що гіпотетично така точка зору виправдана. Німецькі експерти нещодавно дійшли висновку, що Україна і її економіка витримають, якщо найгірший сценарій справдиться і Донбас остаточно відділиться.
Ще до війни регіон був дотаційним і не приносив прибутку в бюджет. До того ж місцеві виборці постійно голосували проти прозахідних партій, націлених на зближення з ЄС і проведення реформ. Саме так до влади прийшов і колишній президент України Віктор Янукович, який фактично представляв інтереси не країни, а окремих олігархів з Донбасу.
Повернення під контроль зруйнованого війною регіону вимагало б серйозних витрат від України, яка й без того страждає від економічних проблем. Але попри всі ці оцінки, у Києві ніхто не погодиться на такий сценарій.
Тим часом, експерти і українські дипломати обговорюють модель Придністров'я – замороженого конфлікту в Молдові, який так і не був вирішений. Але кровопролиття було припинене. Цей сценарій міг би вдовольнити Росію, оскільки терористичні самопроголошені республіки продовжили б своє існування. Москва тоді б відмовилася від проекту "Новоросія", який передбачає нові завоювання в Україні, в Донбасі припинилося б кровопролиття, а Україна змогла б зайнятися своєю економікою.
Але експерти вважають, що попри привабливість придністровського сценарію, в нього мало шансів на здійснення. Путін навряд чи погодиться на його втілення, оскільки його теж не цікавить Донбас. Навантажувати і без того виснажену економіку Росії приєднанням зруйнованого війною регіону він не хоче. А замороження конфлікту означатиме, що він отримає контроль над Донецьком і Луганськом, але втратить вплив на Київ. І це теж не в інтересах Кремля.
"В Донбасі Путіну потрібне не контрольоване Придністров'я, а вибухонебезпечний і смертоносний Сектор Газа, який би знищив Україну зсередини", - йдеться в статті.
Оглядач зауважує, що мінські домовленості, які були підписані в присутності лідерів ЄС Ангели Меркель і Франсуа Олланда, теж не рятують ситуацію. На думку автора, мінські домовленості – дуже складний документ, суть якого можна описати двома словами: "політичні торги".
Згідно з ними, бойові дії повинні припинитися, а сторони – почати політичний діалог. Москва припиняє підтримувати проросійських терористів, "ДНР" і "ЛНР" лишаються в складі України, а остання ще й проводить зміну Конституції з метою децентралізації.
Автор звертає увагу, що пункт про децентралізацію дуже нечітко прописаний і фактично дає можливість Кремлю трактувати його, як йому заманеться. А надання статусу автономії захопленим територіям Донбасу в складі України означатиме, що підконтрольні Росії бойовики потраплять в український парламент. Таким чином впливати на рішення Києва можна буде з Кремля.
Автор пише, що українська сторона чинить опір спробам Росії втілити цей план. В цей же час, у Києві погоджуються на виконання мінських домовленостей лише тому, що існує надія на дипломатичне врегулювання конфлікту. Однак російська сторона на сьогодні має військову перевагу. І щойно Україні і Захід почнуть "виконувати мінський план" не так, як це вигідно Москві, бої в Донбасі можуть спалахнути знову.
І всі переговори і пошуки рішень почнуться з початку. Тому, на думку оглядача, кризових моментів в процесі переговорів впродовж найближчих місяців не уникнути. Тим часом, проросійські терористи Путіна підтримують вогонь війни на такому рівні, щоб Захід не посилював санкції, а Київ не дуже швидко втілював необхідні реформи. Легенда про пропозицію "забрати Донбас" також була потрібна для ослаблення підтримки влади в Києві.
"Останні кілька тижнів показали, що вбивство від двох-трьох солдатів вистачить Москві, щоб досягти цієї метиу", - йдеться в статті.
Сьогодні президент України Петро Порошенко заявив, що 1675 військовослужбовців загинули в результаті конфлікту в Донбасі. Також президент знову підкреслив, що Україна залишається прихильником мирного плану врегулювання конфлікту на Донбасі. "Цей курс єдино можливий і правильний, безальтернативний", - сказав він.
У той же час названі президентом цифри не збігаються з раніше озвученими Міноброни. Оборонне відомство України в березні повідомляло, що за час проведення антитерористичної операції і станом на 1 лютого загинули 1750 українських військових.