Більшість росіян вважають Леоніда Брежнєва найкращим правителем XX століття. До такого висновку прийшли фахівці "Левада-центру".
Соціологи у респондентів запитували про ставлення до кожного з правителів ХХ століття, період правління яких був досить тривалим, щоб до них встигло сформуватися певне ставлення", - пояснив заступник директора "Левада-центру" Олексій Гражданкін.
Як з'ясувалося, Миколу II, Володимира Леніна, Йосипа Сталіна, Микиту Хрущова і Леоніда Брежнєва респонденти оцінюють позитивно. Зовсім інша ситуація з Михайлом Горбачовим і Борисом Єльціним - кількість негативних відгуків про них утричі більша, ніж позитивних. "Це говорить про відсутність історичних знань та історичної рефлексії - люди говорять про міфи, а не реальні постаті",- заявив член правління міжнародного товариства "Меморіал" Ян Рачинський.
У людей є певні асоціації - "Сталіна - з перемогами, Брежнєва - з заможністю", зазначає політолог Сергій Черняховський. Хоча "ніхто не хотів би жити в епоху Сталіна, він втілює те, що зараз у дефіциті - справедливість і рівність у страху", говорить професор МДІМВ Валерій Соловей. У 2008 році, коли був запущений проект "Ім'я Росія" (обрання найбільш значущих постатей в російській історії), довгий час з великим відривом у голосуванні лідирував Йосип Сталін. Зараз до нього позитивно ставиться 50% респондентів "Левада-центру", а негативно - 38%. Леонід Брежнєв "в свою епоху ані симпатії, ані поваги не викликав - основною формою реакції на його прізвище був свіжий анекдот", говорить пан Рачинський. Але "на його правління припав пік радянського соціалізму, відносного благополуччя", зазначає Соловей. Так що позитивно про нього тепер висловлюється 56%, негативно - 29% респондентів.
На їхньому фоні особливо невигідно виглядають Горбачов і Єльцін, з якими, за словами Черняховського, пов'язані "одні поразки і ніякого матеріального забезпечення". Так, "правління Горбачова закінчилося розвалом СРСР, що населення Росії досі сприймає як одну з катастроф ХХ століття", зазначив Гражданкін. А до Єльціна ставлення погіршилося, коли в результаті реформ у 1992 році "почали зростати ціни і закриватися підприємства", додає соціолог.
Жорсткі політики завжди "сприймаються краще" за тих, які "відпускають" ситуацію, каже Гражданкін: "Зі свободою настає невизначеність, люди віддають перевагу визначеності". "Права і свободи занадто абстрактні, вони неактуальні і не потрібні для більшості людей. Люди цінують перш за все право на соціальні гарантії і на працю",- додає Черняховський. Рачинський впевнений, що "реформатори отримають адекватну оцінку багато пізніше, оскільки будь-які гуманні концепції для усвідомлення складніші, ніж тривіальна ідея сильної руки".
Нинішня влада спирається на протиставлення "путінської стабільності хаотичним 90-м", каже Соловей. "Може, Брежнєв людям не подобався, але що сталося потім! Так і Володимир Путін втілює стабільність. А асоціація Путін-Брежнєв для влади не ганебна",- додає експерт. !zn
Читайте також:
Комуністи відкриють у Дніпродзержинську музей Брежнєва