Росія хоче розділити Європу заради доходів від продажу енергоносіїв – Die Welt

Росія повернулася до ролі "самозваного жандарму Європи", як в часи царя Миколи І. Вона хоче дискредитувати і поділити 3, вважаючи, що так зможе реалізувати свої стратегічні цілі в енергетичній сфері.

"Еліти, які керують сьогодні в Москві, не мають сили, щоб в розумний спосіб модернізувати свою країну. І вони компенсують це бажанням і потенціалом нашкодити європейському проекту", - пише сьогодні на сторінках Die Welt оглядач Герхард Гнаук.

Він додає, що Москва, вочевидь, не планує танкового маршу в бік Ла-Маншу, як в часи Варшавського договору. Натомість, розділення Євросоюзу за допомогою німецької "східної політики" і дискредитації європейської моделі державного управління стала метою, до реалізації якої, на думку оглядача, "Кремлю лишилося лише простягнути руку". Гнаук вважає, що поділ і ослаблення ЄС полегшили б Росії завдання з реалізації її далекосяжних цілей, зокрема в розширені енергетичного впливу на Європу, яке еліти в Москві вважають ключовим завданням. Адже "надходження від продажу енергоносіїв гарантують виживання російських еліт".

Друга стратегічна ціль – це зупинка поширення "західного впливу", тобто демократії в сусідніх країнах Росії. Гнаук зауважує, що німецько-російська співпраця в області виконання "енергетичного плану" відіграє ключову роль.

"Жодна інша країна не встряла так глибоко в путінську піраміду, як Німеччина", - пише оглядач, додаючи, що в зовнішній політиці Росія знову зайняла роль "самозваного жандарма" Європи, як це було в 1848 році на тлі "Весни народів", коли вона була "бастіоном реакції". Тож тепер у країн Східної Європи знову є причини боятися.

У свою чергу, видання Le Monde писало, що Україна стане трясовиною, в якій погрузне Росія. Завдяки сирійській авантюрі Москва повернула собі місце в міжнародній дипломатії, але недовіра через агресію проти України все одно лишилася.

Тим часом видання The Economist писало, що після Сирії Путіну потрібна нова картинка для пропаганди. І тому в України є причини нервувати. Водночас, Америка і ЄС дозволили собі втомитися від Києва. Замість того, щоб робити все можливе, щоб допомогти Україні, вони чекають, що українські політики доведуть свою спроможність провести реформи самотужки. Це помилка. Захід повинен запропонувати фінансову допомогу і технічні поради. Він повинен допомогти викорінити корупцію і бути терплячим.