Але якщо придивися пильніше, то стане зрозуміло, що російська перемога - порожня. Про це сьогодні пише The Economist. "Ісламська держава" нікуди не поділася. Навіть оптимісти вважають, що переговори в Женеві, швидше за все, проваляться. І найважливіше, Путін вичерпав важливе джерело пропаганди.
Російський президент використовував зображення війни для того, щоб переконати своїх співвітчизників у тому, що їхня країна знову "суперсила". І для цього спочатку йому знадобилася війна в Україні, а згодом у Сирії. І великим питанням для Заходу лишається, де він розпалить свою наступну геополітичну драму.
Водночас путінська Росія більш крихка, ніж він вдає. Економіка дедалі більше обвалюється. Поки ціна на нафту дорожчала з 2000 року, у Путіна з'явився трильйон нафтових доларів, які він міг витрачати, як хотів. Але тепер ціна бареля скоротилася на три четверті з топового значення. Росіяни змушені затягувати пояси все тугіше через санкції, які Захід запровадив проти Росії після вторгнення в Україну. Стандарти життя досі погіршуються. А середня зарплата, яка в 2014 році складала 850 доларів, тепер становить 450 доларів.
Видання пише, що Путін втрачав легітимність ще до того, як економіка почала скорочуватися, нагадуючи про протести на Болотній площі в 2011-2012 роках. У відповідь російський президент анексував Крим і оголосив про відновлення "могутності Росії", яку вона втратила після розпаду СРСР, назвавши останнє "найбільшою катастрофою 20-го століття". В його план входила модернізація армії і переозброєння, на що він збирався витратити 720 мільярдів доларів. А також він почав використовувати ЗМІ в Росії, щоб зобразити свою країною бастіоном, який нібито "обороняється від ворожого Заходу".
Вторгнувшись в Україну і Сирію, Путін зміг створити видимість, що Росія тепер рівносильний суперник США. Ця ідея не просто популярна серед росіян, але і містить в собі серйозний сигнал. Путін боїться, Росія, ослабнувши, може захотіти повалити його режим. І в поширенні прагнень до побудови демократії він звинувачує США. Як в Україні, так і в Сирії Путін вірить, що Америка необачно закликала до повалення урядів, при цьому не будучи здатною впоратися з хаосом, який наступив потім. І він вторгся в Україну і Сирію тому, що боїться побачити протести в своїй країні.
У всякому разі, план Путіна спрацював. За допомогою державних ЗМІ він переконав росіян, що варто пожертвувати благополуччям заради національної гордості. Однак, здається, дія пропагандистського "наркотика" почала закінчуватися. З жовтня кількіть росіян, які переконані, що Росія рухається в правильному напрямку, скоротилася з 61% до 51%. Росіяни втомилися від України. Тепер Сирія досягла кульмінації. Рано чи пізно камери знову будуть вимагати сюжетів. І українці знову завмерли.
Що все це означає для Заходу. У всякому разі, Америка помилялася у тому, які цілі перед собою ставить Путін. Напиркінці осені Обама передбачав, що Сирія стане "трясовиною" для Росії. А в нещодвньому інтерв'ю The Atlantic він ще раз сказав, що агресія Росії спричинена її слабкістю. Це правда, але не тому, що це сказав Обама. Вочевидь, Путін не може досягти своїх зовнішньополітичних цілей лише переконуючи всіх в цьому.
Для нього бойові дії - це самоціль. Йому потрібні кадри з бомбардувальниками, щоб наповнити свої пропагандистські новини. В Сирії Росія не потрипить у трясовину, тому що вона не бере участь у будівництві нації.
Обама думає, що Росію просто треба лишити в спокої, щоб вона сама довела себе до неминучого обвалу. Він вірить, що Путіну, як малій дитині, потрібна увага США. Однак, війна в Сирії показала, що Обама припустився помилки, коли вирішив, що регіональні лідери повинні вирішувати конфлікти, а США варто позбутися ролі "світового поліцейського". Однак цей вакуум швидко заповнили такі руйнівники, як Іран, "Ісламська держава" і Росія, яка шукає нове джерело пропаганди. Тож Заходу треба бути готовим до всього.
Найбільшим викликом стане Україна, на якій зосереджена увага Росії і яка сама найбільше схожа на Росію. Якщо Україна зможе стати успішною країною Європи, вона покаже росіянам, що шлях до ліберальної демократії існує. Якщо ж вона стане "провальною країною", це лише посилить аргумент Кремля, що Росія належить до власного "православного" світу, якому немає чого вчитися у ліберальної демократії.
Водночас, Америка і ЄС дозволили собі втомитися від Києва. Замість того, щоб робити все можливе, щоб допомогти Україні, вони чекають, що українські політики доведуть свою спроможність провести реформи самотужки. Це помилка. Захід повинен запропонувати фінансову допомогу і технічні поради. Він повинен допомогти викорінити корупцію і бути терплячим.
Зрештою, російська глибока криза обмежить агресію Кремля. Але в даний час озброєний ядерним арсеналом Путін навис над старою "радянською сферою впливу". Впродовж останнього президентського терміну Обами Путін, який оновив свою підтримку "успіхом" в Сирії, може влаштувати випробування для Заходу ще раз.
Тим часом, США не підтверджують виведення російських військіз Сирії. 14 березня російський президент РФ Володимир Путін оголосив про виведення російських військ з Сирії, хоча агентство Reuters з посиланням на власні джерела повідомило, що США не бачать ознак підготовки Росії до виведення військ з Сирії. За даними Пентагону, в справжній момент територію країни залишила лише невелика частина військового контингенту РФ.
За повідомленнями ЗМІ, навіть після оприлюдненого виведення основного контингенту ВКС РФ з Сирії,в країні залишиться приблизно тисяча російських військових в якості військових радників армії Башара Асада.