Реакція на агресію Кремля вимагає солідарності від НАТО — The Guardian

15 квiтня, 2021, 11:58 Роздрукувати
Відправити
Відправити

Демократичні союзники не повинні показати слабкість перед Росією.

Реальний мотив військового накопичення Росії поблизу кордону з Україною незрозумілий, але суть питання полягає не в непрозорості намірів Кремля. Зовнішня політика російського президента Володимира Путіна має намір кинути виклик і залякати міжнародну спільноту. Звичайні росіяни навряд чи отримають якусь вигоду від того від того, що Кремль направив десятки тисяч солдатів, танки та артилерію, фактично погрожуючи сусідній державі, так само, як вони не бачили матеріальної вигоди від анексії Криму в 2014 році. Навпаки, через свою агресивну політику Росія отримала міжнародні санкції, пише The Guardian.

Але військові авантюри Путіна дозволяють йому «видавати себе за сильного лідера», який кидає виклик Заходу. Захоплення території, яка колись була частиною Радянського Союзу, стало центральним аспектом для кампанії відновлення національної гордості після втрати Росією статусу наддержави.

Такий агресивний порядок денний життєво важливий для президента, який мало що може запропонувати своєму народові. Ендемічна корупція та авторитаризм спричинили стагнацію економіки. Через відсутність реального плану щодо того, як зробити Росію конкурентоспроможною у цивільних сферах, Кремль покладається на військові маневри, кібершпигунство та геополітичні зловживання, намагаючись довести, що його не можна ігнорувати.

Але така політика становить безпосередню загрозу суверенітету України та постійний виклик для демократичних союзників Києва. Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб у середу зустрівся з колегами із США, Франції та Німеччини, щоб обговорити ескалацію конфлікту між Києвом та Кремлем.

Теоретично, НАТО підтримує Київ. За словами генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберга, ця підтримка «непохитна». Державний секретар США Ентоні Блінкен описав поведінку Росії як «дуже провокаційну».

За реакцією американського президента Джо Байдена уважно спостерігає головний провокатор Кремля. Отримання відповіді Джо Байдена - не єдина причина російського брязкання зброєю поблизу України, але це вагомий фактор.

Якщо США покажуть слабкість, Путін буде розглядати це як дозвіл на розширення контролю над тим, що він вважає своєю «сферою впливу» в Європі. Ймовірно, цей контроль Путін буде отримувати силою.

Однак, українські військові краще підготовлені та оснащені, ніж у 2014 році, завдяки допомозі НАТО та США, але, водночас, це посилення військової спроможності може не стримати Росію самостійно. Тим не менше, Кремлю варто остерігатися внутрішньої реакції громадськості, адже якщо він розпочне нове вторгнення, яке потягне за собою жертви, росіяни навряд чи будуть раді цьому.

На щастя, зараз ситуація ще не зайшла настільки далеко, але той факт, що потенційно подібний поворот можливий, повинен привернути більше уваги в європейських столицях. Лондон не дуже приязно ставиться до Москви (особливо після отруєння Скрипалів), але Париж і Берлін більш обережні у протистоянні з Кремлем.

У цій геополітичній грі є як комерційні, так і стратегічні питання - не останню роль грає проект газопроводу «Північний потік-2» для транспортування російського газу до Німеччини. До того ж, Європейський Союз не надто налаштований на чітку координацію зовнішньої політики.

Континент значною мірою покладається на Америку у сфері власної безпеки, цим самим перевіряючи терпіння Вашингтона. Колишній президент США Дональд Трамп був неабияк роздратований із цього приводу.

Чим ширшим буде розкол у НАТО, тим більше простору Путін отримає для своїх маневрів, створюючи ще більше проблем. І це ставить під загрозу стабільність як України, так і всієї Східної Європи. Немає легкого шляху стримувати Росію, коли її зовнішня політика зумовлена ​​жорстким націоналізмом та цинічною манерою здобувати прихильність внутрішньої аудиторії шляхом розпалювання міжнародного конфлікту. Але відправною точкою для демократій по обидва боки Атлантики повинна бути однозначна солідарність із суверенною державою, яка вже й так постраждала від агресії Кремля, резюмує видання.

Читайте також: Пєсков: В Кремлі вивчають можливість зустрічі Путіна та Байдена

За даними Міноборони, Росія може протягом року здійснити військову провокацію з боку окупованого Криму, де на сьогодні налічується до 42 тис. військовослужбовців. На засіданні ОБСЄ представник США закликав Росію пояснити свою військову активність і виконати п'ять рекомендацій ОБСЄ.

Головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак заявив, що РФ нарощує війська поблизу кордону України.

8 квітня ЗМІ повідомили про те, що великий табір російських військових з'явився поблизу кордону з Україною під Воронежем.

Стурбованість загостренням ситуації висловив Пентагон, а Європейське командування збройних сил США привело війська в повну бойову готовність найвищого рівня.

По матерiалам: ZN.UA / Підготував/ла : Анастасия Гурин
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК