Про це на сторінках The Times пише Чарльз Бремнер, зауважуючи, що обох лідерів об'єднує "ненависть до Берліна". Хоча відносини між Москвою і Афінами будувалися десятиліттями. В 20-му столітті Росія дала притулок грецьким "лівим", а коли Греція відновила демократію в 1970-х роках, двосторонні відносини з Кремлем почали процвітати.
"Греки і росіяни люблять поговорити про їхню православну християнську спадщину, попри те, що Ціпрас атеїст. Але значно більше їх об'єднує почуття відрази до Німеччини", - пише автор.
Використовуючи цю спільну лють Ціпрас хоче посилити свій тиск на партнерів у єврозоні, чия згода потрібна для того, щоб розблокувати наступний транш допомоги для Афін в розмірі 7 мільярдів євро 24 квітня. А Путін хоче скористатися Грецією для розпалювання міжусобиць всередині Євросоюзу. Таким чином він хоче позбутися санкцій, які ЄС ввів проти Росії за вторгнення в Україну.
Сигнал про те, що Греція може відвернутися від Європи заради російських грошей руйнує спільну позицію ЄС щодо України. Насправді ж, Ціпрас так і не зміг посилити тиск на партнерів у єврозоні, тому що в Москви немає мільярдів євро для порятунку економіки Афін.
В цей же час, Москва отримує вигоду від обіцянок Греції посилити торговельну, дипломатичну і можливо навіть військову співпрацю.
"Тим часом терпіння до Афін уривається. Фінансова допомога базується на взаємній довірі, а уряд Ціпраса робить все, щоб зруйнувати цю довіру", - йдеться в статті.
Раніше видання The Times писало, що ЄС повинен не дозволити Ціпрасу перетворити Грецію на сателіт Росії. А видання The Telegraph писало, що Ціпрас окрім Росії просить грошей ще й у Китаю і Ірану. Зокрема, він розраховує продати Пекіну найбільший порт Греції. В цей же час, ЗМІ повідомляли, що Путін може дати Ціпрасу кредити в обмін на активи Греції.