Путін зробив «програшну геополітичну ставку» — The Washington Post

Президент Росії Владімір Путін кинув виклик Заходу так, як жоден кремлівський лідер не робив з відтоді, як Микита Хрущов поставив світ на межу ядерної катастрофи шість десятиліть тому. Величезна стратегічна ставка Кремля призвела до ситуації, в якій Путін повинен або відмовитися від своїх агресивних вимог, або розпочати вторгнення в Україну, яке може призвести до війни в Європі, пише The Washington Post.

Жодна із загроз Заходу для РФ, про які говорить пропаганда Кремля, не підтверджується реальністю. Останнє розширення НАТО відбулося десятиліття тому. Наразі важко окреслити реальні перспективи членства України чи Грузії в НАТО. Американські ракети на сході України, спрямовані на Росію також вигадка. Жодна розсудлива людина не бачить ризику, що Норвегія, Естонія, Україна чи будь-яка інша сусідня держава планують вторгнення в Росію.

Насправді політика НАТО була досить обережною. До вторгнення Путіна в Україну в 2014 році сили США в Європі постійно скорочувалися. Рік тому останній американський танк у Німеччині був відправлений назад у США через Атлантику.

У НАТО навіть не було планів розширення оборони для країн Балтії. Проводилася операція альянсу з повітряного патрулювання, але вона була спрямована на стурбованість повітряним простором, який не контролювався після атак 11 вересня, це не була оборонна операція.

Навіть після 2014 року альянс подбав про те, щоб не провокувати РФ. Його присутність у країнах Балтії була не надто широкою. Сполучені Штати здебільшого «трималися осторонь» від держав, що межують з російською територією, а в Норвегії та Польщі розташували війська далеко від кордону РФ.

Були деякі «подразники», але не більше. Система оборони від балістичних ракет з установками в Румунії спрямована на протистояння потенційній загрозі з боку Ірану чи Північної Кореї, хоча Москва ніколи в це не вірила. І, можливо, свого часу Сполучені Штати, чиї стратегічні бомбардувальники літали поблизу російського повітряного простору, зробили помилку. Але чому серйозна криза виникла саме зараз?

У 2021 році з'явилося багато ознак того, що Путін обрав більш наполегливий підхід до України. У липні він опублікував сумнозвісний нарис, у якому, по суті, виступав за відновлення Російської імперії.

Його червневий саміт з президентом США Джо Байденом показав, що Білий дім не хоче проблем у відносинах з РФ, тому Вашингтон може зосередитися на Китаї. Коли Байден прийняв рішення про виведення військ з Афганістану, повідомлення було ще більш чітким. Одразу після цього радник Росії з національної безпеки Микола Патрушев зазначив, що українці повинні зрозуміти, що не можна покладатися на Сполучені Штати.

Один за одним були зроблені політичні та військові кроки РФ для свідомого створення кризи та посилення тиску, особливо на Сполучені Штати. Москва відклала переговори з Києвом, Берліном та Парижем щодо Донбасу, а до Європейського Союзу ставилася з відвертою зневагою.

Формально Росія вимагала послаблення всіх західних структур безпеки. Насправді це означало б повернення до ситуації, коли Паризька хартія 1990 року виклала принципи європейського порядку після холодної війни.

Іноді Путіна вважають поміркованим стратегом, але він уже давно неправильно оцінює політику щодо України. Емоції явно взяли верх над раціональністю, що призвело до агресивної політики РФ, яка віддалила Україну від Москви.

Не існує способу, яким Путін може досягти цілей, які він поставив, лише дипломатією. Це вимагало б повної капітуляції США. І домогтися зміни влади в Києві, до чого явно прагне Кремль, непросто.

Примітно, що серед простих росіян немає ентузіазму щодо вторгнення в Україну, хоча це, мабуть, нічого не означає в Кремлі, де прийняття рішень є «одноосібним шоу». Навіть Радянський Союз мав більш інституційну структуру прийняття рішень, ніж нинішня Росія.

Але Путін повинен пам’ятати, що залізної завіси більше немає. Україна є близьким партнером Європейського Союзу, а захист демократії став ключовою частиною політики адміністрації Байдена.

Реальність така, що російське вторгнення, ймовірно, розпочне довготривалу конфронтацію, яка призведе до ще більшої війни — і краху російського режиму.

Гра Путіна на слабкості Заходу, спрямована на згортання основ європейського порядку безпеки, є не що інше, як програшна ставка. Немає жодного способу, крім повної капітуляції Заходу, за допомогою  якого Росія могла б досягти поставленої мети.

Але варто визнати, що криза не закінчиться за тиждень і навіть не за місяць-два. Путін зробив свої розрахунки, і йому буде важко відступати. Захід має бути готовим до різних варіантів розвитку подій, резюмує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Список готовий: США готують санкції проти наближених до Путіна олігархів та родичів – FT

Чи готові американці і європейці пожертвувати Україною задля поліпшення відносин із Росією? Наскільки важливо для них підтримати Україну? Чи згодні вони послати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи хочуть бачити Україну в ЄС і НАТО? Відповіді на ці та інші запитання дало розлоге соціологічне дослідження, недавно проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі. Його результати аналізує Тетяна Силіна у статті «Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шістьох провідних країнах».