Путін — ізгой? Навіщо президент Росії їздив на Близький Схід

Минулої середи Владімір Путін здійснив експрес-поїздку до двох ключових країн Близького Сходу — Саудівської Аравії й Об’єднаних Арабських Еміратів. Серед питань, які він обговорював зі спадкоємним принцом Королівства Мухаммедом бін Салманом аль Саудом і президентом ОАЕ Мухаммедом бен Заїдом аль Нахайяном, — ситуація в регіоні, координація дій на ринку нафти, створення спільних проєктів (зокрема й із постачання товарів подвійного призначення), російсько-українська війна.

Путін потроху виходить із міжнародної ізоляції, в якій опинився після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну й оголошення в розшук Міжнародним кримінальним судом. Відтепер маршрути нечастих закордонних поїздок російського президента не обмежуються Казахстаном, Киргизстаном чи Китаєм, а розширюються за рахунок країн, які не визнають юрисдикції суду. Напередодні «президентської кампанії» в Кремля з’явилася нагода продемонструвати російським виборцям, що Путін — не парія, а Росія — не країна-ізгой.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Китай, Туреччина та ОАЕ стали центрами експорту до Росії технологій та обладнання – Мінфін США

З погляду пропаганди, це важлива частина поїздки російського президента. Але, вирушаючи до Саудівської Аравії й Об’єднаних Арабських Еміратів, Путін також намагався посилити позиції Росії в цій частині світу й на противагу Заходу сформувати клуб дружніх до РФ країн, незадоволених наявним світоустроєм.

«Путін грає на палестино-ізраїльському конфлікті», — зазначив у розмові із ZN.UA експерт Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Користуючись ослабленням впливу Сполучених Штатів на Близькому Сході, Росія хоче показати, що відіграє важливу роль у світі й регіоні, та перетягнути на свій бік арабські держави, які займають позицію нейтралітету стосовно російсько-української війни. І тут у Москви є шанси знайти розуміння в Ер-Ріяді й Абу-Дабі, що не може не тривожити як Київ, так і Вашингтон і Брюссель.

Російське керівництво протягом тривалого часу намагалося бути посередником в урегулюванні палестино-ізраїльського конфлікту й балансувало між іранцями й бойовиками ХАМАСу та Хезболли, з одного боку, й ізраїльтянами — з іншого. Але після 7 жовтня Москва встала на бік ХАМАСу й Ірану. І хоча Росія втратила змогу відігравати роль посередника, зате продемонструвала особливі відносини з ХАМАСом та Іраном. І якщо Китай має важелі впливу на регіон у сфері економіки, то Росія — у сфері безпеки.

Країни Перської затоки прагнуть стабільності на Близькому Сході й побоюються атак єменських хуситів на свою нафтогазову інфраструктуру. От Росія й грає на страху монархій перед дестабілізацією та розширенням конфлікту за межі Сектору Гази й демонструє особливі контакти з Іраном і ХАМАСом. Аби не допустити переростання ескалації в широкомасштабний регіональний конфлікт, лідери Саудівської Аравії й Об’єднаних Арабських Еміратів і вітають Путіна верблюдами, кіньми й літаками.

Водночас, як зазначив у коментарі ZN.UA експерт із Близького Сходу В’ячеслав Ліхачов, «візит Путіна до Королівства й Еміратів — це також демонстрація арабському світу, що Росія не залежить від Ісламської республіки. Це меседж для незахідної частини світу, що РФ, яка займає палестинську сторону в конфлікті, є суб’єктом».

Окрім політичної частини програми, візит Путіна до Саудівської Аравії й Об’єднаних Арабських Еміратів мав також економічний і нафтогазовий складники.

Владімір Путін та шейх Мухаммед бін Заїд Аль Нагаян

EPA-EFE/ABDULLA AL BEDWAWI/

Для Росії протягом останніх півтора року зросла роль Еміратів: за 2022 рік товарообіг між країнами збільшився на 68%, до 9 млрд дол. ОАЕ стали не просто зручним логістичним хабом для російського бізнесу, а й країною, через яку росіяни в обхід обмежувальних заходів Заходу імпортують товари подвійного призначення — комп’ютерні чипи, електронні компоненти тощо. Як зазначає В’ячеслав Ліхачов, «Путіну важливо, щоб так було й далі. Водночас сама торгівля вигідна й для ОАЕ».

Однак у Абу-Дабі змушені враховувати й позицію Вашингтона: США посилюють тиск, змушуючи Емірати збільшити контроль над фінансовими потоками з Росії та постачанням до РФ підсанкційних товарів. (Так, у жовтні Сполучені Штати ввели санкції проти компанії з ОАЕ за порушення стелі цін на російську нафту.) Тому невідомо, чи збереже Абу-Дабі своє нинішнє місце в системі торговельних відносин Росії.

А от на переговорах із Саудівською Аравією одне з ключових питань — регулювання цін на світовому ринку нафти. Як зазначає арабська газета Al Arab, питання згуртування групи ОПЕК+ було однією з головних тем переговорів між лідерами. Нагадаємо, що ціна «чорного золота» падає попри те, що минулого тижня ОПЕК+ домовилася продовжити й поглибити скорочення видобутку, щоб підтримати ціни. Москва заявляє, що збирається координувати свої дії з Ер-Ріядом. Минулого тижня Росія оголосила про намір скоротити видобуток нафти щонайменше до кінця березня 2024 року для «стабілізації цін».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Спроби зменшити доходи РФ за допомогою стелі цін на нафту здебільшого провалилися — Politico

Однак, як зазначає аналітик у нафтогазовій сфері Михайло Крутіхін, Росія здебільшого домовленостей не дотримується, а інформацію або притримує, або спотворює. Адже Москва потребує грошей від продажу енергоносіїв для продовження війни. Тому однією з цілей Путіна було заспокоїти спадкоємного принца Мухаммеда, переконавши його, що Росія дотримуватиметься домовленостей. І хоча про деталі переговорів наразі нічого не відомо, у спільній заяві зазначено, що Росія та Саудівська Аравія розширюватимуть співробітництво щодо нафти й газу.

У коментарі ZN.UA президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар висловив припущення, що на переговорах із принцом Мухаммедом Путін порушував питання про ще більше скорочення експортних квот на глобальний нафтовий ринок у межах ОПЕК+, що має призвести до зростання ціни на нафту. «Для саудитів серйозною проблемою є єменські хусити. Цілком імовірно, Путін пообіцяв принцу, що він через Іран вирішить питання з хуситами, натомість Саудівська Аравія погодиться на ще більше скорочення квот на експорт нафти. Звісно, ніхто з переговірників про це публічно не згадуватиме», — припускає Михайло Гончар.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Бути росіянином в ОАЕ стало набагато складніше» – Bloomberg

Показово, що наступного дня після візиту до Ер-Ріяда й Абу-Дабі, 7 грудня, Путін прийняв у Москві президента Ірану Ібрагіма Раїсі, з яким обговорював палестино-ізраїльський конфлікт і війну з Україною, розширення економічних відносин і проєкт транспортного коридору «Північ—Південь».

Експрес-поїздка Путіна оповита таємницею: результати переговорів його учасники практично не коментують. Проте в цьому одноденному вояжі російського президента для України хорошого мало. Путін обзавівся новими друзями — монархії Близького Сходу продемонстрували готовність співпрацювати з парією.